Нещодавно закінчився фестиваль «Порто-Франко-2017», який приніс до Івано-Франківська культурні та мистецькі вітри сучасного світу. Того нового, що швидко рухається вперед, шукає нові форми і змісти, котрий не зациклюється лише на минулому і відкритий для позитивного досвіду з цілого світу.
Для декого «Порто-Франко» став культурним шоком, проте більшість відчула його, як подих свіжого вітру в місті, яке дехто з місцевих чиновників прагне залишити в культурному провінційному ізоляціонізмі. Фактично фестиваль став лінією протистояння між злиднями темної архаїки та «Новим Івано-Франківськом», світлим, сучаним, успішним, комфортним і щасливим.
В Івано-Франківську формується креативний економічний кластер
У фестивалю був ще один, особливий вимір, який, на мою думку, є принципово важливим для майбутнього нашої міської громади. «Порто-Франко» показав, що в Івано-Франківську формується креативний економічний кластер, тобто формується основа найперспективнішого типу економіки. Основа того, що для провідних світових експертів є чи не головною умовою економічного та цивілізаційного прориву найближчих десятиліть.
Мова про так звану «креативну економіку». Про той формат виробництва та формування трендів, який напряму пов’язаний з культурою і творчістю. У моделі світового суспільного розвитку ХХІ століття економіка і культура взаємопов’язані. Стрижнем цієї моделі є визнання творчості, знань і доступу до інформації, як потужних рушіїв економічного зростання. Сам термін «креативність», як відомо, асоціюється з нестандартним світоглядом, багатою уявою та натхненням.
Якщо говорити простіше, то в сучасному світі головними виробниками доданої вартості, вже не є працівники традиційних професій. Головні, чим далі тим більш оплачувані виробники сучасності – це ті мрійники та фантазери, які у творчих студіях та за моніторами персональних комп’ютерів створюють «нові світи» – комп’ютерні програми, інноваційні продукти, наукові відкриття, технологічні інновації, а ще - музичні та мистецькі твори, видумують історії та втілюють на сцені чи візуальному продукті найцікавіші мрії людства.
«Порто-Франко» за два останні роки продемонстрував, що Івано-Франківськ місто майбутнього, місто «креативщиків». Вже давно ми слідкуємо за феноменом Ростислава Держипільського та його театру, з яким наш Фонд «Новий Івано-Франківськ» давно і плідно співпрацює.
Надзвичайно цікавим для мене стало спілкування з нашим земляком, засновником та президентом «Порто-Франко» непересічним сучасним композитором Романом Григорівим.
Яскраво проявила себе команда «Центру сучасного мистецтва» та Анатолія Звіжинського, які проявили наполегливість після неадекватних дій міської влади, що через чи то нерозуміння, чи то через світоглядні розбіжності, мало не зруйнувала перспективний творчий осередок нашого міста.
Загалом Фестиваль дозволив заявити про себе молодим і наразі невідомим митцям, а вже досвідченим і відомим проявити себе несподівано, в нових вимірах та запалати свіжими гранями їх таланту.
Саме уява таких людей будує наше майбутнє. Саме їхні ідеї та фантазії при правильному бізнес-супроводі та грамотному піарі коштуватимуть десятки і сотні мільйонів (з часом і «не гривень»). Саме за їхніми ідеями та вміннями полюють найвідоміші світові бренди. Бути креативним (творчим, оригінальним, «не таким як усі») – тепер є вимогою для особи, яка претендує на ключову, або й, навіть, важливу участь в економіці сучасного типу.
Наша країна і наше місто багаті на творчих осіб. Якщо когось ще не переконали Станіславський феномен та інші минулі заходи, події, явища та проекти, то «Порто-Франко» не лишив жодних сумнівів у цьому. Франківськ – місто креативщиків. Тепер це не підлягає жодному сумніву.
Чому економіка в сучасному світі залежна від творчості
Економічний вимір креативності, кажуть спеціалісти, полягає у виявленні її прямого та опосередкованого впливу на підприємництво, на генерування, прискорення та мотивування інновацій. Останні дослідження дають цікаві дані щодо зростання креативної економіки на планеті.
За даними ООН на неї припадає 3,4% світового ВВП (що становить 1,6 трильйона доларів США і удвічі перевищує обсяги щорічних надходжень від світового туризму). Щорічні темпи зростання креативної економіки, залежно від країни, складають від 4,3% до 17,1%, що більш ніж удвічі перевищує зростання сфери послуг та більш, ніж учетверо, темпи зростання промисловості. (Тут і нижче інформація за даними книги «Україна 2030. Доктрина збалансованого розвитку» Львів, Кальварія, 2017).
І це не дивно. Адже все, що люди можуть зробити руками, роботи та автомати спроможні робити швидше та якісніше. Бізнесмени-новатори все більше враховують у своїх бізнес-планах «креативну робочу силу».
Для прикладу, автоматизовані заводи Ілона Маска принципово безлюдні. 93% зарплатного фонду там витрачають на залучення інженерів, програмістів управлінців та дизайнерів з нестандартним мисленням. Може саме тому Маска визнано найуспішнішим менеджером сучасного світу?
Цікаво, що за Індексом глобальної креативності Україна посідає 45 позицію з 159, що можна вважати достатньо високим показником. Керівник Програми ЄС та Східного партнерства «Культура і креативність» Тім Вільямс стверджує: «Культура генерує приблизно 4% ВВП України. Вона також забезпечує щонайменше 3% робочих місць у країні — це більше, ніж будівельна галузь. Саме тому цей сектор слід розглядати серйозно».
Зрозуміло, що і в Україні в цілому, і в Івано-Франківську зокрема, ще панує інерція старого мислення. Багато хто в нас (серед них в своїй абсолютній більшості і люди місцевої влади), живучи у ХХІ столітті, все ще мислить застарілими та примітивними радянськими стереотипами. Ці люди, як би хто їм не симпатизував, приречені на поразку. Або на поразку будемо приречені ми, якщо не відсторонимо «людей з минулого» від керма влади. Тих, хто відстає – б’ють, такий закон історії.
Чим швидше ми перейдемо на креативні рейки, тим краще. Адже становлення креативної економіки – це не лише величезні інвестиції та зароблені гроші. Це подолання більшості з форм корупції, які в межах креативної економіки стають неможливими, це й остаточний цивілізаційний відрив від архаїчного «русского міра», що повністю несумісний з принципами та векторами креативної економіки. Це, нарешті, віднайдення того «локомотиву», що вивезе нас з зачарованого кола помилок та поразок.
Попри всі тимчасові труднощі самоусвідомлення і пошуку, Івано-Франківськ з його наповненістю змістом, традицією та неповторною атмосферою комфорту таки стане місцем де буде жити добро, гармонія і любов. Наші батьки та ветерани отримають гідну повагу та турботу. Наші діти та онуки не будуть виїжджати з Івано-Франківська, а саме тут знаходитимуть гідну роботу, кохання і долю. Перемога концепції «міста креативної економіки» зробить Івано-Франківськ саме таким.
.jpg)
Івано-Франківськ – найперспективніший майданчик для креативної економіки
Івано-Франківськ, я переконаний, є одним з найзручніших та найперспективніших українських майданчиків для креативної економіки. Це обумовлено, зокрема, наступними факторами:
--- наявність унікального креативного потенціалу в сфері культури, мистецтва, природничих наук, ІТ-програмування;
--- велика кількість креативної освіченої молоді, наявність потужних освітніх центрів – ПНУ, Медакадемії, ІФНУНГу;
--- розташування поряд з містом гірського курорту з сучасною логістикою – «Буковелю» (де креативна економіка розгорнула свій потужний плацдарм та може бути зразком щодо того, як розвивати та робити успішними і заможними колись занедбані та депресивні території);
--- комфортність міста для мешкання творчих людей завдяки близькості до Карпатської рекреаційної зони та відсутності великої промисловості;
--- реальна перспектива перетворення міста та Карпат в український (європейський? а чому й ні?) фестивально-театральний центр;
--- розташування міста поблизу кордонів ЄС, на перетині логістично перспективних транспортних магістралей, які потребують лише якісного ремонту. (Саме це я, як народний депутат, бачу своїм першочерговим завданням – лобіювання виділення коштів на ремонт доріг за сучасникми технологіями з гарантією на десятки років та інші інфраструктурні проекти. Багато нам вже вдалося. В поточному році будуть завершені ремонти автомагістралей з Івано-Франківська до Львова та Чернівців, продовжаться роботи на автомагістралях до Яблуницького перевалу і далі на Закарпаття, до Тернополя, від Татарова до Чернівців через Косів, Колмию та Городенку та багатьох інших);
--- наявність аеропорту, в якого є резерви для перетворення в транспортний хаб. Вже зараз завершуються роботи по проектуванню проведення реконструкції та розширення діяльності Міжнародного Аеропорта «Івано-Франківськ», які будуть незабаром представлені громаді;
--- відстутність екологічних проблем, притаманних мегаполісам;
--- добра перспектива для розвитку інформаційних та комунікативних мереж тощо.
Нагадаю, що, відповідно до статистичної класифікації, прийнятої в ЄС, до сектору креативних індустрій належать:
--- видавнича діяльність;
--- виробництво кіно- і відеофільмів, телепрограм, видавництво музикальної продукції;
--- розробка і трансляція заходів;
--- ІТ-програмування, консалтингова діяльність;
--- діяльність інформаційних служб;
--- архітектурно-інженерні розробки;
--- технічні пошуки та аналіз;
--- наукові дослідження;
--- рекламні та маркетингові дослідження;
--- мистецтво та організація розваг;
--- спортивна діяльність.
Достатньо подивитися на цей перелік, щоби зрозуміти: саме Івано-Франківськ є ідеальним місцем для розвитку креативної економіки. Місто на очах здобуває технічні та ресурсні можливості для того, щоби стати потужним центром виробництва культурної і мистецької продукції.
Нарощування технічних можливостей тепер залежить виключно від розуміння напрямків розвитку та сприяння інвестиціям в перспективні галузі. Нажаль, з розумінням міською владою сучасних глобальних трендів не все гаразд. Сподіваємося, це тимчасово.
«Порто-Франко» і «Буковель» є яскравими прикладами того, якими екзотичними квітами розквітає Карпатський край, якщо інвестиції потрапляють до команд тих людей, які мислять креативно та готові вкладати в майбутнє.
В тому плані зміна мислення стає принциповим моментом. Ми вже не можемо, не маємо права топтатися навколо запліснявілих ідей і цінностей минулого. Ми можемо і будемо мислити глобально, будемо вписувати Франківськ у карту сучасного креативного світу.
Якщо ми погоджуємося з тим, що в центрі суспільно-політичної та економічної діяльності в сучасному світі знаходиться Людина, то головним критерієм ефективності суспільних інститутів є людське щастя, обумовлене добробутом, духовним комфортом та можливостями для самореалізації, творчого та галузевого успіху. Креативна економіка є потужним інструментом для того, щоби наше рідне місто стало на шлях людиноцентричного розвитку.
Наша команда готова прикласти для створення цього інструменту максимум зусиль.
Олександр Шевченко,
народнй депутат України