Ефективно протидіяти повеням на Прикарпатті можна за допомогою збірних модульних дамб, - переконаний голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк та чиновники Міністерства надзвичайних ситуацій України, які разом із заступником мера румунського міста Бая-Маре Дмитром Матеєм та офіційним представником Марамуреського повіту Республіки Румунія на Прикарпатті Миколою Месарошем презентували сьогодні новий спільний українсько-румунський проект з виробництва таких дамб на Прикарпатті.
Йдеться про металеві модульні конструкції з гумовими з’єднювальними прокладками, які було винайдено в 2005 році, коли територія Румунії потерпала від важких повеней. «Тоді, - розповідає Дмитро Матей, який сам за фахом є інженером, - Уряду Румунії довелося залучити понад 50 тисяч військовослужбовців для того, щоб викладати дамби з мішків з землею. Щоб полегшати цю роботу, на високому державному рівні було поставлено спеціальне завдання перед трьома інженерами, які невдовзі і винайшли цю конструкцію». Зі слів пана Матея, такі збірні модульні дамби найкраще зарекомендували себе під час ліквідації повені в районі міста Галац.
Кожна секція дамби має вагу 110 кілограмів, висоту 1,5 метра і розрахована на те, щоб витримати навантаження води до 3 тонн. Як стверджують румунські фахівці, 15 людей розкладають дамбу довжиною 1 кілометр протягом 8 годин. Втім, на думку М.Вишиванюка, в даному випадку варто говорити про ділянки протяжністю 100 – 200 метрів, адже дамби планується використовувати в місцях прориву вже діючих берегоукріплень.
Виготовляти металеві складові нового «дива інженерної думки» планують в розташованому поруч з Івано-Франківськом селі Угринів, Тисменицького району, де вже кілька років поспіль функціонує українсько-румунське ТзОВ «Ітеко». А от гумові прокладки робити в Україні напевно не навчилися, бо ж постачати їх на Прикарпаття будуть все ж таки з Румунії.
Ініціатори виробництва зазначеної продукції в Україні ще не визначились, якою буде ціна таких дамб. Мотивують це тією обставиною, що калькуляцію з урахування вартості українського металу та української робочої сили ще не робили. Щоправда запевнили, що така ціна однозначно буде нижчою, ніж ціна на такі дамби в Румунії, де 1 кілометр збірних дамб коштує 500 тисяч євро (в Німеччину ж такі дамби реалізуються по ціні і того вищій – 750 тисяч євро за кілометр). В будь-якому випадку ціна, навіть з урахуванням дешевого українського металу і дешевих робочих рук пересічного українця, буде не з низьких. Втім, це не завадило губернатору Прикарпаття Михайлові Вишиванюку дати доручення керівникам районів визначити і подати керівництву ОДА переліки населених пунктів, яким загрожують повені, а відтак які потребують придбання таких модулів з вказанням необхідної їх кількості.
Тобто, скидається на те, що ринки збуту для нової продукції ТзОВ «Ітеко» на Прикарпатті вже забезпечені (хоча на презентації і говорилося, що значна частина нових дамб експортуватиметься до Німеччини та Угорщини). Хочеться лишень вірити, що фінансування закупівлі такої продукції для потреб сіл і селищ області не здійснюватиметься з коштів, передбачених для будівництва на прикарпатських річках капітальних берегоукріплень. Бо ж гроші на румунські новації до місцевих бюджетів – 2012 навряд чи хтось закладав.
Сергій БІЛИЙ