Історія ще однієї дитини, доля якої припіднесла їй непрості випробування тоді, коли вона тільки почала спинатися на ніжки, робити свої перші невпенені кроки. Тоді, коли вона тільки почала пізнавати світ і намагалася доторкнутися до всього, що її оточує, зазирнути в кожну шпаринку, пройти кожен міліметр, щоб за день подолати кілометри....
Та все змінилося в один день. Одним діагнозом - рак крові (гострий лімфобластний лейкоз). Для гіперактивного і завжди життєрадісного півторарічного Максимка "всім світом" тепер є палата онгогематологічного відділення Івано-Франківської ОДКЛ та ліжко, на якому він майже цілодобово проводить свій час прикутий до безперервних капальниць. І тільки в короткотривалі моменти між змінами препаратів може походити по коридору, а тепер (після хімійотерапії 15-го дня першого протоколу) болять ніжки і він відмовляється ходити. Постійно проситься на ручки, або їздити на інвалідному візку.
А все почалося з банальної проби Манту, яка передувала прививці БЦЖ (БЦЖ повинні були зробити ще зразу ж після народження в роддомі, але тоді не було вакцин). Зробили ми її в жовтні 2016 року. Через тиждень мали прийти на БЦЖ. Через тиждень ми з синочком прийшли в лікарню, але не робити прививку БЦЖ, а на консультацію до педіатра з приводу кашлю. Поставили діагноз ГРВ, призначили ліки. Згодом після лікування знов почався кашель. Вже більша температура. Тепер не обійшлося без стаціонарного лікування. Знов антибіотик. Жаропонижаючі. Від жовтня до лютого історія повторювалася 4 рази. Кожного разу все більша доза антибіотику, жаропонижаючих. Все вища температура. Останній раз температура до 41 градусу. Довго і дуже тяжко збивалася. Надвисокі лейкоцити. Сказали, що через гнійну ангіну. Виписали з нормальними показниками крові. Та через три тижні сильно збільшилися лімфовузли. Наша надія на те, що це якийсь вірус, розвіялася телефонним дзвінком від лікаря: вертайтеся в онкогематологічне відділення, в крові знайшли ракові клітини.
Дуже сумно, коли хворіють дітки, але ще сумніше, коли на їх лікування необхідні тисячі, міліони гривень. Коли щойно створену молоду сім'ю, яка ще не встигла назбирати заощаджень на "чорний день", наша держава кладе на коліна і примушує схиляти голову перед небайдужими людьми і просити у них допомоги.
Ще не встигли оговтатися від діагнозу мами (лімфома), як прогремів ніби грім серед ясного неба діагноз синочка (гострий лімфобластний лейкоз). Єдиним годувальником в сім'ї був чоловік, так як я знаходилася в декртній відпустці по догляду за Максимком. Зараз він знаходиться постійно поряд із ним в лікарні, тому що у нас народилася ще донечка, якій зараз тільки місяць і яка на грудному вигудовуванні.
Прошу небайдужих людей, в першу чергу, про молитву за одужання Максимка. Також буду щиро вдячна за матеріальну допомогу, чи можливість купити закордонном ліки, тому що наші славляться не дуже хорошою якістю.
Дякую всім благодійникам,здоров'я вам і Божого Благословення !
Рахунок Приватбанку
5168757316921230
Одержувач - Равренчук Лілія Богданівна(мама Максимка)
Paypal
help.cancer@hotmail.com
Вказати: для Максима
0978009460-мама Ліля