Інвестори, які прийшли на завод «Карпатпресмаш» на хвилі незаконної приватизації, довели підприємство до банкрутства, а сьогодні оголосили колишньому його керівництву справжню війну з використанням усіх можливих засобів: прокуратури, податківців, мас-медіа, - стверджує голова правління заводу Богдан Пукіш, який, разом з виконувачем обов’язків голови спостережної ради заводу Василем Василишиним, працівниками підприємства Михайлом Буряком та Анатолієм Островським виклав своє бачення проблеми в ході сьогоднішньої прес-конференції.
Зі слів пана Пукіша, на час його призначення головою правління в 2006 році 36 % акцій підприємства належали державі, решта – колективу підприємства. На той час, за словами пана Богдана, підприємство зробило неабиякі успіхи у розвитку виробництва, поступово наростивши обсяги виробництва, придбавши на 2 мільйона гривень найсучаснішого обладнання та уклавши низку перспективних контрактів, як, наприклад, постачання конструкцій сонячних батарей для німецьких фірм.
Проблеми заводу, як зазначається, почалися 2007 року, коли завод було виставлено на приватизацію за програмою Фонду держмайна. «Ми на сьогодні є монополістами за категорією «Г» і «М», - говорить Б.Пукіш, – це означає, що ми – стратегічний монополіст, а тому не підлягаємо приватизації». Та не зважаючи на це приватизація відбулася, причому відбулася, на думку керівника заводу, з порушенням усіх можливих вимог закону. Як наслідок, 36,02 % державних акцій одноосібно, без будь-якого конкурсу викупив «Український фондовий союз», який має певне відношення до народного депутата України – екс-бютівця, а нині «регіонала» Павла Лебедєва. За 36,02% акцій нові власники віддали 5,8 мільйонів гривень при оціночній вартості активів підприємства у 40 мільйонів гривень. Жодних обов’язкових у цій ситуації експертиз Фондом держмайна, - стверджує керівник, - при цьому проведено не було. Справа про законність такої приватизації до сьогоднішнього дня перебуває у Вищому Господарському Суді.
Надалі депутат Лебедєв викликав голову правління заводу до себе і запропонував взяти участь у протиправній схемі привласнення решти заводу на умовах залишення на посаді керівника підприємства. Коли ж пан Пукіш відмовився, запропонувавши нардепу викупити акції у акціонерів, йому почали погрожувати, вимагаючи добровільно продати 14% акцій, необхідних новим власникам до блокуючого пакету. Невдовзі його шляхом підробки документів було на чергових зборах акціонерів усунуто з займаної посади. Все це, як стверджує Богдан Степанович, відбувалося на фоні постійних перевірок з боку правоохоронних та контролюючих органів.
В лютому 2010 року Богдан Степанович після судової тяганини повернувся на завод і… застав його на межі банкрутства: з 7,5 мільйонами боргів та невиплаченою за 4 місяці зарплатою працівникам. «Компанія «Метіс-2007», яка належить групі «Інтеркар», - ілюструє ситуацію керівник, - звернулася з позовом про банкрутство. Мало того: на лютий 2010 року було заплановано ліквідацію підприємства. Я сам не був, але колеги розповідали: був мітинг біля Господарського суду, де так звані інвестори переконували людей, що банкрутство – це дуже добре. Воно дасть змогу очистити підприємство від боргів». Більше того, попередні (в 2008 – 2009 роках) власники викрали з заводу унікальні бази даних партнерів та розіслали 400-там партнерам заводу інформацію про те, що завод є банкрутом. Таку ж інформацію було поширено на більшості спеціалізованих Інтернет-ресурсах. Як наслідок торік завод втратив контрактів на 9 мільйонів, цьогоріч – на 7 мільйонів гривень.
Як стверджує керівник, для того, щоб відновити обсяги виробництва і розрахуватись з боргами, в тому числі із сплати податків та плати за землю, йому навіть довелося піти на порушення закону – тривалий час не виплачувати зарплату. Втім, і зараз ні правоохоронці, ні ЗМІ не полишають Б.Пукіша у спокою, звиинувачуючи його у всіх смертних гріхах, аж до розпродування залишків майна заводу. "Я можу запросити журналістів на завод, - зазначив голова правління, - щоб ви подивились на власні очі, поспілкувались з працівниками і зрозуміли: за весь час жлодного верстата з заводу не було продано..."
Сьогодні, за словами начальника відділу маркетингу заводу Михайла Буряка, завод вже повністю розрахувався з податками і платою за землю. Зарплату ж працівникам боргують лише за один місяць.
Зі слів пана Буряка, колись на весь СРСР було всього 16 чи 18 заводів з виробництва пресового обладнання. В Україні їх було всього три. На сьогоднішній день заводи «Пресмаш» в Одесі та Дніпропетровську вже припинили існування. Питання, чи залишиться працювати останній в Україні «Пресмаш» - в Івано-Франківську, наразі відкрите…