Івано-Франківський драмтеатр продовжує дивувати глядача нетиповими режисерськими рішеннями. Уже вкотре публіка має можливість побачити смішний, іронічний та водночас доволі сумний трагіфарс “Убити Кароля”.
Режисер піднімає проблеми особистого вибору, раю і пекла, людських страхів, невміння іх перебороти та закоренілих радянських стандартів.
Основна дія вистави розгортається за “Каролем” Мрожека. Глядач бачить невеликий кабінет та доктора медицини, якому не пощастило приймати двох дивних пацієнтів: діда і внука. Ситуацію загострює наявність у найстаршого пацієнта зарядженої рушниці та його непохитне бажання вбити загадкового Кароля.
Саме в цій дії розкривається істинна сутність усіх персонажів. Професор показує свою боягузливість і невміння захистити себе і тих, кому ще може загрожувати божевільний дід та не менш агресивний внук.
Найбільш яскравим, хоч і малослівним персонажем у виставі сміливо можна назвати діда, роль якого грає молода акторка. “Дід уособлює систему тоталітаризму, совка. Не даремно звучить пісня “Город мой Караганда”. Цей образ як пересторога нашій слабкості та небажанню вириватись з радянської дійсності, де індивідуальність та духовність ніколи не вітались, - коментує режисер трагіфарсу Андрій Кирильчук. - Тут є відголоси усвідомлення того, хто ми є після 25 років незалежності та біль від нашої внутрішньої невизначеності, куди рухатись, які цінності сповідувати? В Європу чи в Азію”?
Стосовно внука, то він є прототипом трудового класу, людей менш освічених.
А хто ж такий Кароль? Про це розповідають ангели, які з’являються на другому плані, не втручаючись в дію між доктором та його відвідувачами.
Варто додати, що вистава вражає глибоким змістом, який чудово передається якісною грою молодих акторів.
Для івано-франківців, які ще не встигли побачити трагіфарсу за Мрожеком, наприкінці грудня драмтеатр проведе ще один показ, а наступні варто чекати з нового року.