Перша й найголовніша умова безпеки туристів у горах – це реєстрація свого туристичного походу в найближчому гірському пошуково-рятувальному відділенні. Ця процедура нескладна і безкоштовна.
Зокрема, за 10 днів до виходу в гори чи на туристичний маршрут представник групи повинен повідомити чергового відповідного гірського пошукво-рятувального відділення про тривалість подорожі, її контрольні строки, детальний маршрут і склад групи. За проханням туристів, рятувальники можуть надати консультації щодо проходження маршруту, можливого його скорочення, техніки безпеки, правила надання першої медичної допомоги. Фахівці також порадять, як правильно підібрати спорядження, медикаменти, а також повідомлять про гідрометеорологічні умови в районі подорожі тощо.
Безпосередньо перед виходом на маршрут туристам ще раз слід повідомити рятувальників про похід (можна телефоном), узгодити контрольні пункти та терміни проходження маршруту. У такому випадку рятувальники попередять вас про погіршення погоди чи про небезпеку на маршруті (обвали доріг, обмерзання схилів, розлив рік, сходження лавин тощо) перед початком та під час походу.
У дорозі туристи повинні телефоном повідомляти рятувальників про проходження контрольних пунктів маршруту. За відсутності такого повідомлення командир прийме рішення про початок пошуково-рятувальних робіт. Тому група, яка порушила контрольні терміни, зобов’язана при першій нагоді повідомити про своє місцезнаходження і стан.
Пам'ятайте, що головна вимога при виборі маршруту – це його безпечність. Найважливішими елементами особистого спорядження туриста є взуття і наплічник. Взуття має бути розношене, на розмір більше за звичайне (це захистить ноги від натирань), а також мати жорстку рифлену підошву, що забезпечить добре щеплення з ґрунтом.
Завжди, навіть при хорошій погоді, беріть з собою накидки для захисту від дощу, вітрозахисний костюм, шапку, вовняний светр і шкарпетки. Обов’язково візьміть сірники. На групу слід укомплектувати аптечку, в якій треба мати еластичний бинт.
Перед виходом із населеного пункту керівник групи повинен ознайомитись з прогнозом погоди на найближчі кілька днів; повідомити відповідний підрозділ гірської пошуково-рятувальної служби про вихід групи й орієнтовний час її повернення; переконатись у задовільному стані здоров’я учасників походу й ознайомити їх з можливими небезпеками на маршруті і причинами нещасних випадків.
Неприпустимо виходити на маршрут за несприятливих погодних умов (у грозу, сильний туман, при низьких температурах). Не можна подорожувати взимку у високогірній зоні без кваліфікованого керівника або фахівця туристичного супроводу. Також треба утриматися від походів протягом трьох днів після великих снігопадів (понад 50 см опадів) та за явно вираженої лавинної небезпеки.
Пересуватися в горах потрібно групою в колоні по одному. Останнім повинен іти досвідчений турист. Не можна допускати розділу групи, відлучатися можна лише з дозволу керівника, навіть під час стоянки.
Темп руху і частота зупинок повинні відповідати рівню підготовки учасників, умовам місцевості та погоді. Обов’язково треба робити зупинки на 10-15 хвилин через кожні 45-50 хвилин руху. Першу зупинку слід зробити через 15-20 хвилин з метою забезпечення відповідної терморегуляції організму (зняття зайвого одягу), перевірки натертостей на ногах тощо.
Обов’язково треба сповільнювати швидкість руху на підйомах. При цьому слід орієнтуватися на фізичні можливості найслабших учасників.
Треба уникати скельних ділянок на маршруті. Пам’ятайте, що навіть на нескладні скелі вилізти можна без мотузки, а спуститися без неї вниз зазвичай складно або неможливо.
Не можна скорочувати шлях, йдучи навпростець, особливо взимку, оскільки можна підрізати сніговий схил і потрапити в лавину. В жодному разі не вирушайте в дорогу в туманну погоду чи у темряві. Не здійснюйте підйом або спуск вузькими ущелинами, де існує ймовірність зсуву каміння чи сходження лавини. Не допускайте спуску з крутих снігових схилів на целофанових мішках, оскільки це може призвести до серйозних травм або ж зривів у прірву.
При пересуванні крутим схилом (засніженим чи трав’янистим) бажано мати льодоруб чи лижні палиці, які за необхідності можна використовувати для самозатримання.
Повідомляйте керівника групи про погіршення стану здоров’я. Якщо з вами трапилась надзвичайна ситуація, зарадити якій ви самостійно не можете, терміново зателефонуйте в найближче до вашого місцеперебування гірське пошуково-рятувальне відділення (ГПРВ) і стисло повідомте що, де і коли сталося. За відсутності зв’язку за допомогою слід посилати двох найпідготовленіших учасників.
На ночівлю зупиняйтеся завчасно (за годину-дві до сутінок). При виборі місця пам’ятайте, що не можна ставити намет біля крутих схилів, під скелями або одинокими деревами, над обривами чи біля річки, в якій можливий підйом води, на вершині гори де може вразити блискавка. Поряд не має бути трухлявих дерев, які можуть бути повалені вітром.