5 жовтня в Міській поліклініці №5 було проведено день лікарсько-практичних конференцій для працівників закладу в напрямку неврології та паліативної медицини.
Перед медиками виступила кандидат медичних наук Ольга Михалойко, яка розповіла, що запаморочення – одна з найбільш частих скарг з якими пацієнти звертаються на прийом до лікаря. Виділяють кілька основних видів запаморочення:
- центральне вестибулярне запаморочення, зумовлене захворюваннями головного мозку (черепно-мозкова травма, пухлина мозку, інсульт, цукровий діабет, атеросклероз);
- периферичне вестибулярне запаморочення (при пошкодженні периферичного відділу вестибулярного апарату – вестибулярного нерва і внутрішнього вуха);
- психогенне запаморочення (обумовлене психічними і невротичними захворюваннями, найчастіше спостерігається при панічних атаках);
- ліпотімія – стан перед втратою свідомості (супроводжує соматичні захворювання, наприклад артеріальна гіпертензія, інфекційні захворювання, анемії);
- змішане запаморочення (супроводжує такі захворювання, як наслідки зловживання алкоголем, захворювання органу зору).
Також лікар-терапевт Вікторія Родчук доповіла про організацію надання паліативної допомоги населенню.
За її словами, в Україні паліативна допомога, як підхід, що дозволяє покращити життя пацієнтів з невиліковними захворюваннями, почав розвиватися з кінця 90-х років ХХ століття. У цей час були відкриті перші українські хоспіси – в 1996році у м. Львів, в 1997 – в м. Івано-Франківськ. Донині ці Хоспіси залишаються провідними установами з надання стаціонарної та амбулаторної паліативної допомоги населенню.
МОЗ України розроблений проект Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на період до 2027 року та конкретний план щодо її реалізації.
Цим документом передбачається створення соціально-медичних центрів, які будуть надавати комплекс послуг паліативним пацієнтам та членам їх родин.
Відомо, що в Україні зростає потреба у наданні якісної паліативної допомоги. Кількість населення, що потребує паліативної допомоги, складає понад 600 тисяч пацієнтів щорічно, члени їх родин також потребують супроводу та підтримки. За підрахунками авторів стратегії, щорічно понад 1,5 млн. населення потребують паліативної допомоги.
Станом на сьогодні створено 2 центри, 7 хоспісів та понад 60 самостійних відділень паліативної допомоги, що забезпечує доступ до 1500 стаціонарних паліативних ліжок. Крім того, в Україні функціонує 7 виїзних служб надання паліативної допомоги вдома для дорослих та дітей. Та за оцінками експертів, потреба в паліативній допомозі в Україні задоволена лише на 15%.
Стратегія пропонує системно врегулювати організаційні основи надання паліативної допомоги, зокрема, розробити правові та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність у сфері охорони здоров’я і забезпечують розвиток мережі паліативних установ охорони здоров’я.
Документ також передбачає розвиток кадрових ресурсів для роботи стаціонарних і виїзних служб паліативної допомоги, створення системи мотивації та заохочення для залучення кадрів, які надають паліативну допомогу, створення нової спеціальності молодшого медичного працівника – «доглядальниця»; проведення наукових досліджень щодо нозологічних, соціальних, психологічних та інших особливостей паліативного стану дітей та внесення відповідних змін у чинні медичні стандарти і клінічні протоколи, розробку нових медичних стандартів і клінічних протоколів.
Громадське обговорення проекту розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на період до 2027 року» на даний час триває.
Джерело: офіційний сайт ІФ