Експерти Програми розвитку публічно-приватного партнерства (P3DP) Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) мають намір допомогти місту Івано-Франківську у вирішенні проблеми поводження з твердими побутовими відходами. Про це кореспонденту БРІЗу розповів днями один з керівників Програми Джейсон Чиж. Будучи корпоративним директором компанії “FHI Development 360’s Energy Practice Group”, через яку USAID реалізує Програму P3DP в Україні, та експертом у сфері охорони енергетики, екології та економічного розвитку, пан Чиж безпосередньо опікується проектом із застосування механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) в процесі утилізації та переробки ТПВ.
З його слів, йдеться про один з шести пілотних проектів сприяння вирішенню нагальних комунальних проблем через застосування механізмів ДПП, які фахівці P3DPреалізують, крім Івано-Франківська, також у містах Львові, Вінниці, Запоріжжі, Сімферополі та в регіоні Західного Криму і три з яких безпосередньо пов’язані з переробкою твердих побутових відходів.
На сьогоднішній день говорити про якісь конкретні досягнення у реалізації проекту ще зарано. «Що на сьогодні зроблено, - розповідає експерт, – це вивчено можливі опції для міста. Моє розуміння таке: ємність діючого сміттєзвалища доходить своєї межі, тому ми дивимось, чи є можливість продовжити термін діяльності старого сховища, а чи, можливо, Івано-Франківськ потребує нового такого об’єкту. На сьогоднішній день це ще не з’ясовано».
В даний час на розгляді у експертів USAIDє кілька ДПП-орієнтованих проектів. «Один, - говорить Джейсон, – щодо видобування із сміттєзвалища біогазу для виробництва електроенергії і отримання прибутку. Це, зрештою, значно кращий для навколишнього середовища спосіб використання газу, ніж просто викидати його у повітря або спалювати. Інший можливий варіант, який ми називаємо допомогою у вилуговуванні, полягає у тому, щоб збирати фільтрат зі звалища і спрямовувати його на водопереробний завод для очистки».
Міська влада Івано-Франківська іноземну допомогу вітає, проте до можливості застосування щодо проектів з переробки сміття механізмів ДПП ставиться, м’яко кажучи, з обережністю. «Ні, - озвучив позицію міських властей начальник управління економічного та інтеграційного розвитку Івано-Франківського міськвиконкому Богдан Білик, - приватний інвестор піде туди, де буде мати зиск, а тут він не зможе мати зиску, тому що це нерентабельно. Я вивчав досвід Європи – всюди такі заводи дотуються. Навіть якщо там дуже дорога електроенергія і там будують такі заводи не так, як у нас у Рибному, а будують в межах таких мікрорайонів, як у нас Пасічна, Позитрон, де вони теплоенергією забезпечують ледь не половину міста, такого за чисельністю, як у нас, і є легальна можливість її продажу. Тим більше електроенергія. Все одно вони дотаційні». Як стверджує пан Білик, сьогодні переробка однієї тонни сміття обходиться в середньому у 28 доларів. Така сума є непідйомною для міського бюджету. Разом з тим, на думку чиновника, не покриє її і дохід від можливого продажу отриманих в ході переробки сміття продуктів. «…Бо реалізація, наприклад, тієї ж теплової енергії, - говорить він, - у нас неможлива, якщо б завод побудувати на полігоні (у селі Рибному, Тисменицького району – ред.), тому що це дуже далеко від міста. Продаж електроенергії, яка б могла вироблятися? Вона у нас досить дешева, порівняно зі світовими цінами. Її можуть у нас купляти, але вона не буде окупна. Тому за кожну тонну треба буде додавати певну суму грошей. Місто робити це з бюджету не може». З цих же причин, на думку начальника управління економічного і інтеграційного розвитку, неможливою є експлуатація сміттєпереробного заводу також і приватним інвестором, який – вже зазначалося – в усьому хоче мати зиск.
Інша справа, на думку Богдана Івановича, якщо таке партнерство відбудеться на рівні органів місцевої виконавчої влади, коли б обласна влада, кілька районних державних адміністрацій та міськвиконкомів скинулись задля нього коштами своїх бюджетів. «В цілому, - говорить чиновник, - якби було партнерство, то при допомозі і міжнародних донорів, і обласної державної адміністрації місту Івано-Франківську: наприклад, місто Калуш – бюджет, місто Коломия – бюджет, місто Богородчани чи район і т.д. Тоді воно звичайно, може, за рахунок такого партнерства і було б можливо».
Застосування ж державно-приватного партнерства пан Білик вважає можливим десь у сфері діяльності водоекотехпрому чи теплокомуненерго, які можна віддати на 40 – 50 років у концесію, і то лише за тієї умови, що тарифи не регулюватимуться зі столиці.
Втім, не зважаючи на все вище наведене, відмовлятись від допомоги Програми розвитку публічно-приватного партнерства USAID, івано-франківські чиновники не збираються. «Ми зараз їм дали базу даних, - говорить Богдан Білик, – скільки ми збираємо в рік сміття, який морфологічний склад сміття, яка загрузка полігону, яка перспектива будівництва заводу, тобто повну базу даних для розробки бізнес-плану, яку хоче USAID. Вони розробляють бізнес-план для будівництва сміттєзаводу».
Додамо, що, за словами Джейсона Чижа, Програма P3DPпрацює виключно з проектами, реалізацію яких ініційовано місцевими властями…
Читайте також з цієї тематики: