20-го вересня експерти у сфері контролю над тютюном та протидії корупції оголосили звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перевірки фактів відстоювання інтересів тютюнових корпорацій деякими представниками влади. Під час прес-конференції учасники наголоси на тому, що втручання тютюнової індустрії у процес прийняття держаних рішень суперечить національному законодавству[1] та міжнародним зобов’язанням[2] України.
«Підписавши Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, Україна тим самим визнала, що політика у сфері охорони здоров’я має пріоритет над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю. Тому представники тютюнового бізнесу не мають права втручатися у законодавчий процес, спрямований на збереження громадського здоров’я шляхом скорочення рівня споживання тютюнових виробів», - пояснив Петро Король, юрист проекту Київ без тютюнового диму, Центру демократії та верховенства права.
Проте, як свідчить досвід, деякі представники української влади нехтують цими вимогами законодавства, допомагаючи тютюновій індустрії не допустити посилення контролю над тютюном або максимально відтягнути їх.
«Втручання тютюнової індустрії в політику охорони здоров’я спостерігалося під час прийняття законодавства про заборону куріння в громадських місцях, обмеження реклами тютюнових виробів, зміни маркування сигаретних упаковок, підвищення податків на тютюн. Громадськість постійно слідкувала за втручанням тютюнової індустрії й нагороджувала найбільш активних лобістів антипреміями «Золота Коса»[3] та «Мальборо мен»[4]», - розповів Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю за тютюном інституту стратегічних досліджень МОЗ України.
Тиск тютюнових лобістів спостерігається й зараз, на етапі прийняття законопроекту №2820[5], який передбачає прийняття європейських антитютюнових вимог щодо збільшення картинок-попереджень про шкоду куріння, розкриття складу тютюнових виробів та регулювання електронних сигарет. Індустрія через посередників активно лобіює нижчі ставки податків на сигарети.
Серед народних депутатів, які своїми діями демонструють обстоювання тютюнових корпоративних інтересів, можна назвати Ніну Южаніну, голову Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, та Максима Курячого, члена цього комітету, Геннадія Кривошею, який лобіює «мертву» антитютюнову директиву (законопроект 2430-1) та голову ДФС Романа Насірова.
Голова податкового комітету Ніна Южаніна вже більше року блокує проходження антитютюнового законопроекту №2820 на перше читання. Для цього пані Южаніна не виносить на розгляд комітету законопроекти №2820 та №2430-1, які формально пов’язані, усупереч Регламенту створила робочу групу для опрацювання законопроектів №2820 та №2430-1 на базі свого комітету, хоча вони не стосуються сфери податків, а виключно регулюють питання охорони здоров’я. Нардеп активно лобіювала вдвічі нижчі ставки акцизів на тютюн наприкінці 2015 року, з порушенням процедур ставила на переголосування питання акцизних податків за відсутності кворуму.
«Важливо пам’ятати, що голова податкового комітету ВРУ Ніна Южаніна відстоювала виключно інтереси тютюнової галузі під час усіх обговорень та боролася за ставку акцизів, удвічі меншу показника інфляції (20%). І якби прийняли її пропозиції, Держбюджет недоотримав би половину суми додаткових надходжень, які до кінця року складуть не менше 10 млрд. гривень. Тобто ціна такого тютюнового лобі – 5 мільярдів гривень. З початком обговорення змін до Податкового Кодексу індустрія знову залучатиме лобістів та маніпулюватиме фактами», - наголосив Андрій Скіпальський, керівник Українського центру контролю над тютюном ГО «Життя».
Ніні Южаніній допомагав Максим Курячий, який саме і запропонував скандальне переголосування прийнятого більшістю рішення (протокол засідання комітету[6]) підтримати вищі ставки тютюнових акцизів. В результаті чого голова комітету скасувала рішення комітету про підтримку пропозиції Мінфіну у цьому питанні. Також саме Максим Курячий ініціював норму встановлення мінімальних роздрібних цін на сигарети, що суперечить практиці ЄС та є суто лобістською нормою.
Іншим прихильником корпорацій є Роман Насіров, голова Державної фіскальної служби. Саме він лобіював направлення законопроекту з Комітету з питань охорони здоров’я (№2430) в податковий комітет у березні 2015 року. У липні 2015 року за кошти організації, афілійованої із тютюновими корпораціями голова ДФС відвідував міжнародну конференцію з питань оподаткування. Нещодавно у мережі Інтернет з’явилася стаття «Как Насиров и Луценко Кауфману прикурить давали»[7], у якій міститься інформація про прямий вплив корпоративного лобі в особі Бориса Кауфмана, співвласника ТОВ «Тедіс-Україна», монополіста у сфері оптової торгівлі тютюновими виробами, на прийняття державних рішень в частині змін до Податкового кодексу України з метою встановлення мінімальних роздрібних цін на тютюнову продукцію через посередництво Романа Насірова.
Ще одним підозрюваним у грі на руку тютюновим корпораціям залишається нардеп Геннадій Кривошея (НФ), який продовжує просувати «мертву» антитютюнову директиву (законопроект №2430-1) та блокувати проходження прогресивного законопроекту №2820 на основі нової директиви ЄС. Він це робить, незважаючи на рекомендації ВООЗ, Світового банку, Євросоюзу, Міністерства охорони здоров’я, Асоціацій лікарів та міжнародних організацій у сфері громадського здоров’я. Нещодавно навіть Кабінет міністрів України рекомендував законопроект №2820 до другого читання, тому зрозуміти мотивацію нардепа Кривошеї у цій справі досить важко.
Проблема тютюнового лобізму є актуальною і для Європейського союзу. Керівництво Європейського офісу Transparency International виступало із заявами про необхідність запровадити повну відкритість та прозорість будь-яких зустрічей та обговорень європарламентарів та представників корпоративного лобі. Причиною заяв стала скарга від Офісу Корпоративного Нагляду ЄС (Corporate Europe Observatory), який виявив десятки нерозкритих зустрічей вищих посадових осіб Єврокомісії з представниками тютюнових корпорацій. На жаль, в Україні більшість зустрічей посадових осіб з корпораціями залишаються поза контролем громадськості.
«Щоб унеможливити подібне втручання корпорацій у прийняття державних рішень потрібно, щоб діалог між бізнесом та владою був максимально відкритим. Тому необхідно, щоб будь-які зустрічі тютюновиків із представниками влади були доступними для громадськості та журналістів. Це дозволить мінімізувати ризики, пов’язані з корупцією та конфліктом інтересів у владі», - наголосив Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна.