Спалювання сухої трави призводить до виникнення стихійних пожеж


Упродовж останніх тижнів на Прикарпатті склалася напружена ситуація із загоранням торфовищ. Часто причинами такого лиха стає надмірно висока температура повітря, яка, через необережне поводження людей із вогнем при спалюванні сухої трави та стерні, призводить до виникнення стихійних пожеж. Унаслідок таких необачних дій виникла пожежа на торфовищі у селі Григорів Рогатинського району.
«Керівництво облдержадміністрації звертається до жителів Івано-Франківщини бути обережними при поводженні з вогнем, - йдеться у повідомленні прес-служби ОДА. - Не спалюйте сухої трави й сміття! Не забувайте, що крім значної шкоди для екології краю, під загрозою можуть опинитися й домівки людей, які межують із торф’яними полями. Не забувайте, що запобігти торф’яним пожежам завжди легше, ніж загасити місце їхнього займання».
При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на сільськогосподарський угіддях завжди існує загроза перекидання вогню на природні ділянки. Саме із спалювання стерні та соломи на полях починається більшість пожеж у природних екосистемах. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
За несанкціоноване випалювання сухої трави – адміністративна відповідальність!
Випалювання сухої трави завдає великої шкоди навколишньому середовищу.
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров'я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав'я і рослинних залишків. Статті 16 і 22 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України.
Так, за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених
передбачено штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, карають штрафом від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерело: сайт Коломийської міської ради

 



7 Вересня 2016 p.
©http://briz.if.ua/