"СЕЛО ФРАНКОВОЇ ЛЮБОВІ Й ПЕЧАЛІ..."
Дмитро ПАВЛИЧКО.
Так, це Лолин - столиця Франкового серця. Уже 24 роки поспіль у цьому мальовничому бойківському селі, що на Івано-Франківщині, де молодий Іван Франко зустрів і покохав Ольгу Рошкевич, відбувається свято Франкової ліричної поезії.
"До Лолина, до Франка, до Ольги!", - кричить моє серце вже в 24 раз, що щемить великою любов'ю Івана Франка й Ольги Рошкевич.
"Але я кажу Вам по совісті, що я любив єї так, як тілько я спосібен любити..." - писав Іван Франко Михайлові Павлику. Михайло Павлик недолюблював Ольгу Рошкевич, бо бачив страждання сестри Анни з любові до свого друга. Він усіляко відмовляв Івана Франка від "першої любові", усе робив, щоб, заради сестри, розлучити його з Ольгою. Правда, до його честі, згодом збагнув, що Іван Франко кохав лише Ольгу Рошкевич. Майже всі Франкові жіночі образи, завважував він, схожі на Ольгу. Іван Франко все життя шукав Ольгу в інших жінках.
Бездари й політичні хамелеони цькували не лише Івана Франка та Ольгу Рошкевич. Згодом жертвою стала й дружина Ольга Хоружинська. Але власне ці дві жінки після смерті Івана Франка, вдруге зустрівшись, до кінця своїх земних днів жили в тихій зажурі пам'яттю про Івана Франка, берегли в зболених серцях дорогий образ.
Вихолощене радянське літературознавство зрідка згадувало Ольгу Рошкевич. Дослідники радще писали, щоб принизити письменника планетарного мислення, про "маніпулянтку", про Юзефу Дзвонковську, про Юлію Шнайдер, про інших усіляких жінок. На жаль, і нині не бракує "дослідників" Франкового серця, котрі опускаються до рівня бузиновщини. Климентина Попович, котра дуже добре знала Івана Франка і чиє серце також палало коханням до нього, знайшла в собі силу ствердити, що "Ольга Рошкевич - це ім'я його найпершої і, здається, єдиної дійсної любові".
Оксана Ровенчак