На городенківському підприємстві «Водоканал» завершується спорудження станції пом’якшення води та встановлення енергоощадних насосів


Райцентр Городенка — невеличке містечко з десятитисячним населенням, розташоване на південь від Івано-Франківська, майже на межі трьох областей з Чернівеччиною та Тернопільщиною. Більшість мешканців живе в приватних будинках, а п’ятиповерхові будинки можна порахувати на пальцях. Справжні потрясіння останніх днів через перебої з водопостачанням спонукали заглянути на «кухню» «Водоканалу». Начальник цього підприємства Володимир Микуляк, який очолює його з 2008 року, працював там упродовж десяти років головним інженером, тож добре знається на тонкощах виробництва.

— Вимушені зупинки подачі води зумовлені заміною мереж головного водогону, який забезпечує водопостачання з підземної водойми на Червоній до резервуарів, збудованих на підприємстві, також під землею, з метою забезпечення якості, — пояснив керівник. — Першу чергу міського водогону здали в експлуатацію ще 1966 року. Тоді передбачалося, що подача води здійснюватиметься лише до вуличних колонок, і до початку вісімдесятих років минулого століття так воно й було. Та зі спорудженням багатоповерхівок виникла потреба в змінах. Тоді й була збудована станція другого підйому на найвищій точці міста, що на території нинішнього «Водоканалу», на яку вода подається з Червоної, а далі самопливом — усім міським споживачам, а зокрема й мешканцям багатоповерхівок. Виняток складають лише будинки на вулиці Братів Окуневських. За час експлуатації водогін прийшов у негідність, бо старі металеві труби були ще на початку некондиційними: їх стінки мали різну товщину. Капітальні роботи проводити спонукали часті прориви, а це ж – головна водна артерія міста. Проведено заміну аварійних ділянок головного водогону на вулиця Осада Червона, а також вуличного — на Станіславській та Шептицького. Здійснили ремонт виробничих приміщень, замінили на металопластикові вікна, відновили фасад будинку, побудували майстерню для ремонту тракторів. Встановлено нові автоматичні компенсувальні установки реактивної енергії на ОКС та станції 1-го підйому, придбали потужні сорокасантиметрові труби. Всі роботи провадили за власні кошти, але є надія, що нарешті запрацюють міська, районна та загальнодержавна програми з енергозбереження.

За підсумками роботи підприємства у 2008 році «Водоканал» увійшов у чільну п’ятдесятку подібних структур паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунальних господарства країни.

— Про які перспективи в розрізі поліпшення надання послуг населенню та завдання з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період можна нині вести мову?

— Проблемою є великі втрати води на аварійних ділянках водогону та внутрібудинкових водопровідних мережах через їх фізичне зношення. Також на часі — перехід на метод хлорування води в резервуарі гіпохлоридом натрію. За державною програмою «Питна вода» спорудили станцію пом’якшення води, адже та, яка подається з Червоної, має твердість 9,5-10 при нормі 7 міліграмів на літр. Це потребувало значних затрат — до трьох мільйонів гривень, але це — оправдано, бо від твердої води потерпають споживачі. Завдається шкоди й комунікаціям, адже важкі осади, осідаючи в трубах, призводять до їх ржавіння. Здіцйснено також ремонт обладнання водо насосної станції на водозаборі в районі Червоної, встановлено потужні енергоощадні насоси. Це дало можливість здешевити послуги, адже якщо раніше на очистку стоків витрачалося кіловат на місяць, а після реконструкції ця цифра зменшилася до п’яти. Я був у Словенії, й укладена угода щодо оптимізації обліку водопостачання та автоматичного виявлення проривів. Таке практикується в усіх розвинених країнах. Водопровідні мережі там комп’ютеризовані, всі дані виведені на монітори.

— Чи потерпає підприємство від самовільного врізування в мережі, і як із цим явищем боретеся?

— Так, часто виявляємо такі факти, провадячи подвірні обходи. При порушеннях накладаємо штраф, який складає немалу суму — нарахування за споживання води впродовж трьох років. Тому раджу при потребі всі роботи з водопровідними мережами узгоджувати з нашою службою. Для цього насамперед потрібно мати рішення міської ради, анаші спеціалісти розроблять відповідні технічні умови та видадуть ордер-дозвіл на здійснення робіт з підключення до мережі. Всього ж у місті встановлено понад дві тисячі лічильників холодної води.

Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ



17 Липня 2012 p.
©http://briz.if.ua/