Сьогодні, 7 серпня, виповнюється 84 роки з дня прийняття сталінського закону “Про п‘ять колосків”.
Саме так в народі називали закон “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та зміцнення громадської (соціалістичної) власності”, прийнятий 7 серпня 1932 року та написаний особисто Й.Сталіним.
Закон передбачав суворе покарання за розкрадання вантажів на водному та залізничному транспорті – розстріл з конфіскацієюусього майна. При помякшувальних обставинах розстріл замінювався позбавленнім волі від 10 років. Привласнення колгоспного майна передбачало ув’язнення в концентраційних таборах від 5 до 10 років.
Часто за ним засуджували селян, які збирали залишки зерна на колгоспних чи радгоспних полях. Але найбільше – дітей, котрі в такий спосіб намагались знайти їжу в голодні роки.
Це один з найжорстокіших законів часів Голодомору. Лише влітку 1933 року понад 150 тис. осіб було засуджено з застосуванням норм цього акту.
Засуджені по закону “Про п’ять колосків” не підлягали аміністії. Українські селяни стали найчисельнішими політичними ув’язненими в концентраційних таборах.
Осіб, що посягнули на державну власніть, і намагались врятувати від голодної смерті себе та своїх дітей, дозволялось розстрілювати на місці. Українським селянам під страхом смерті заборонялось здобути їжу. Їх прирекли на голодну смерть.