Досить поширеною стала процедура анулювання банківського боргу. Це коли банк списує борг, який виник від взятого і своєчасно не сплаченого (або сплаченого не в повному обсязі) кредиту фізичними особами. Мова йде про анулювання частини боргу – штрафних санкцій (штрафу, пені), що були нараховані у результаті порушення термінів сплати.
На перший погляд, здавалося б усе чудово, адже банк вирішив піти на зустріч безнадійному боржнику та списав заборгованість і претензій до фізичної особи більше не має. Ось тут і виникають так звані «підводні камені» прощеного боргу, в тонкощі яких пересічні платники не вникають.
ДПІ у м. Івано-Франківську акцентує увагу на тому, що за так званим «прощенням боргу» криється чимала сума сплати податку. Адже анульована банком сума вважається доходом. І платнику доведеться сплатити ще й податок у розмірі 15 або 20 % в залежності від суми, прощеної банком.
Відповідно до положень Податкового кодексу України до загального оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо, прощеного чи анульованого за рішенням кредитора, не пов’язаним з процедурою банкрутства. Якщо процедура проведена до закінчення строку позовної давності і у разі якщо сума прощеного боргу перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов’язаний офіційно повідомити платника податку - боржника про прощення/анулювання боргу та включити його до податкового розрахунку суми доходу на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
При цьому екс-боржник самостійно сплачує податок з такого доходу та відображає його у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів ( п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).