Зателефонували родичі зі Львівщини й повідомили, що в їхньому невеличкому містечку померла місцева дівчина — студентка-четвертокурсниця медичного закладу. Мовляв, мама за кордоном на заробітках, а дочка зробила пірсинг і померла від інфкекції, що потрапила до організму від проколу інтимного місця.
У цьому контексті прийшла на голову одна ще літня історія. Їду якось автобусом до Городенки. Увагу привертає дівчина з довгим волоссям, заколотим шпилькою. А не так юнка, як те, на що перетворилися її вуха: в мочках вирізані отвори діаметром десь із півтора сантиметра й обрамлені металевими кільцями. В ці дірки вставлено ще й масивні кульчики: такі великі, подумалось, як у корови (щоб можна було прив’язати). Зацікавлено стежу за розмовою пасажирки й зауважую, що насправді то — хлопець. Відчуваючи, мабуть, «потилицею» мій уважний погляд, він поправляє, не повертаючись, зачіску, а через хвилю виходить разом із модно вдягненою жінкою (мамою, вочевидь).
Цікаво, що такий «антураж» ніяк не здивував пасажирів: принаймні, вголос ніхто не обговорював побаченого. Мені ж пригадалася реакція на подібне видовище маленького хлопчика в Івано-Франківську: помітивши такі наскрізні отвори у вухах юнака, малий вигукнув: «Мамо, а як він стане батьком, то як ТАКИЙ забиратиме свою дитину з дитсадка?»
Кажуть, словами дитини промовляє істина. Мабуть, така безпосередня реакція на побачене і справді є безпосереднім виразом розуміння непотрібності модних нині проколювань носа, язика, губ тощо. Пірсинг, як називають такий вид оздоблення тіла, набирає дедалі більшої популярності, дійшовши вже й до інтимних місць. Незважаючи на застереження медиків, молодь намагається виділитися, незважаючи на небезпеку інфікування. Батьки в більшості слабо заперечують таким новомодним прикрасам. Та чи завжди це безпечно і справді красиво?