Прикрий випадок трапився із іванофранківкою Людмилою Лінник, яка зараз вагітна на сьомому місяці.
Хто знайомий зі мною хоча б трохи, знає, що довести мене до сліз практично неможливо. У стресовій ситуації я швидше добряче вилаюсь, ніж розплачуся. Але, сьогодні я ревіла на зупинці громадського транспорту (на Вовчинецькій біля Кроку)
Отож...
7.07.2016 близько 17.15
У мене 31-ий тиждень вагітності і зі мною у візочку молодший син, якому 1 рік і 3 місяці.
Переходжу дорогу від монастиря на Василіянок у бік Кроку. Там, як ви знаєте, регульований перехід. Людей зібралося жменька. Загорівся зелений чоловічок. Переходимо. Усі, звичайно, рвонули вперед, а я поки візок з бордюра спустила, поки дочалапала - ну не можу я у моєму стані та ще й з візочком ходити швидко. Словом, іду, як можу, горить мій законний зелений чоловічок, навіть не блимає ще.
А в цей час праворуч на Василіянок з Вовчинецької повертає біло-блакитний тролейбус № 6. Звісно, швидкість невеличка, бо ж поворот і він щойно від'їхав від зупинки. Але водій навіть не збирається пригальмовувати, при цьому активно жестикулює в мій бік і щось кричить (не чутно було, що саме), але малося на увазі щось на зразок "воруши батонами, корова".
Я на якусь долю секунди просто заклякла посеред дороги. А потім, як могла рвонула на тротуар. В лічених сантиметрах від кількатонної машини, в якої одне колесо більше, ніж візочок мого Дива… І це ж іще треба призупинитись, аби підважити візок і виїхати на той довбаний бордюр! (там є частково пониження, але воно скорше умовне і для малих коліс мого прогулянкового візка - нездоланне)
У слід тролейбусу щось кричали обурені перехожі, а я стояла на тротуарі і плакала. Потім взяла себе в руки, пішла далі і всю дорогу мене просто трусило так, що не ризикнула вивозити сама малого на ті 7 сходинок у під'їзді до ліфта. Боялась, що впущу - руки тремтіли.
От і скажіть, нащо мені на 7-му місяці вагітності такі нерви?
Отже виходить, що на регульованому пішохідному переході, на відповідний сигнал світлофора вагітна жінка з дитиною не може спокійно перейти дорогу, бо за кермом громадського транспорту сидить неадекват, який, бачте, поспішає!
Кого він буде шугати наступного разу? Пенсіонерку з ціпком, людину з інвалідністю на візку, студента на милицях, школяра, який трохи замріявся?!
Подзвонила на 1580. Дуже ввічлива і ґречна пані записала мою скаргу і пообіцяла її передати в Управління транспорту та зв'язку.
Сподіваюсь, керівництво тролейбусного депо попрацює з водієм. А втім... Боюсь, що така агресивна людина внаслідок догани чи штрафу, скоріш за все, ще більше озвіріє і буде далі самостверджуватись за кермом, лякаючи пішоходів...
Пишу в себе на сторінці, в Комуналку та УТІЗ. І, вже даруйте, але тегаю всіх під ряд, даруйте, якщо хтось не з транспортної теми.
Олег Лютий, Максим Сич, Кп Електроавтотранс, до кого ще можна з цим звернутись?"
Реакція управління транспорту і зв'язку Івано-Франківського міськвиконкому була блискавичною.
Максим Сич Людмила Лінник, приношу вже вибачення від імені нашого Управління. Обов'язково завтра виясню що це був за водій. Перехрестя там небезпечне, всі люблять порушувати ПДР((( Коли вияснимо всі обставини мабуть, дійде справа до депреміювання цього екземпляру.