Всеукраїнські найбільші пригодницькі перегони Gorgany Race зібрали більше півтисячі учасників з усієї України. 26-27 червня 226 команд змагались за звання найсильніших та найсміливіших, долаючи непросту дистанцію у Ґорґанах – важкодоступному та одному з найвіддаленіших гірських масивів в українських Карпатах.
Суть змагань – за відведений час здолати дистанцію і взяти якомога більше контрольних пунктів (КП). Цікаво, що до дня змагань, ніхто не знає маршруту. Лише за дві години до старту, організатори роздають карти з маршрутом дистанції. Так учасники класу “спринт” за добу мали пройти більше 60 км, “трек” – 90 з гаком км за 30 годин, велосипедисти за 30 годин мали здолати близько 130 км велосипедом і 30 км пішки, а ті, хто змагався у класі “півспринт”, за 12 годин повинні були здолати більше 40 км.
Позмагатись було за що – загальний призовий фонд цьогорічних змагань становив 137 тисяч гривень. Хоча на самих перегонах духу конкуренції немає. Навпаки панує дружня і весела атмосфера. Роман Чепіль, керівник дистанції та суддя змагань жартує, що найбільше на маршрут “нарікають” велосипедисти, бо їм доводиться часто тягати свого двоколісного. “Нічого не зробиш – такий непростий і недоступний регіон Ґорґан, і на ровері доволі непросто”, – усміхається він і додає, що загалом задоволений перебігом змагань: “Учасники фінішували і дякували за маршрут – це головне”. Роман Чепіль радить уже готуватися до наступних змагань – розвивати навички орієнтування і ходити в гори.
Між самими учасниками думки про складність дистанції розділились. Андрій Зуєв з команди “Мультифрукти”, яка зайняла третє місце у класі “спринт”, каже, що йому було замало контрольних пунктів, хоча хлопці не взяли останнього. Натомість Андрій Ткач, який бере участь у змаганнях вшосте, і на ювілейних виборов 2-ге місце, розповідає, що маршрут не є таким однозначним. “Треба чітко продумати як долати дистанцію, адже є багато різних варіантів. Ґорґани – це той масив, де можна розігнатись в плані орієнтування, і під час змагань пережити неймовірні відчуття. Буденні проблеми відходять на другий план, і часто не так важко фізично, як психологічно, особливо, коли треба іти вночі, а ти виснажений, хочеш спати, проте мусиш думати, планувати, аналізувати, приймати рішення і боротися зі втомою”. У перегонах на думку, Андрія важливий командний дух, аби команда думала та ішла синхронно.
Учасник команди-переможця “Ушльопок і Тарапунька” класу “трек” Андрій Ткачук виграв змагання вперше, а його напарник Дмитро Джміль здобув першість уже п’ятий раз. Андрій каже, що давно мріяв виграти Gorgany Race. “Це моя третя участь у змаганнях. Першого разу моя команда зійшла з дистанції, наступного року ми вибороли третє місце, ну і нарешті цього року перемога”. Найбільше переможцеві запам’ятався перехід із 21 контрольного пункту на 9. “Це була гора, на яку нам довелось майже повзти. Я думав, що ці 1,3 км не закінчаться ніколи”, – з легкістю та усмішкою розповідає Андрій Ткачук.
Загалом на ювілейні Gorgany Race на старт вийшло 226 команд і 527 учасників. Лише п’ятьом командам вдалось взяти всі контрольні пункти.
Підсумовуючи дух змагань, організатор та засновник Gorgany Race Андрій Бандрівський зазначає: “Якщо хочете швидко зробити себе на 100% щасливим, то візьміть участь у Gorgany Race: 30 годин пригод і повна нірвана гарантована. Побічний ефект – на фініші моментально хочеться спати. Якщо пропустили перегони – не сумуйте. Альтернативних варіантів є багато: похід на гору Латундр, зустріч заходу сонця на горі Буштул, подорож у Індонезію, Непал або Перу, чи ще будь-що схоже. Основне – аби було бажання”.