Богдан Томенчук, який кілька років поспіль був заступником з гуманітарних питань голови Івано-Франківської ОДА, написав посертне своєму патрону - Михайлу Васильовиу вишиванюку, який нагло помер сьогодні, 18 червня, напередодні Зелених Свят....
Зеленіють світи так уперто, аж навіть затято.
Трави нині такі, що з рогами не видно корів...
Ех, товаришу мій, ти на кого покинув ці свЯта,
Цю молитву святу, цю зажуру, цей плач прапорів?
Пахнув досвіток твій молоком і скоринкою хліба,
Навіть снідав, як жив - все бігцем і бігцем.
Закосичував день першим сонцем, як німбом,
Опівнічним дощам підставляючи вперте лице.
Ти любив тихий світ
ще в дитинстві посаджених яблунь,
Ти за ним банував в тих світах,
що мов сни чарівнІ...
Хто за руку візьме твою землю без тебе ослаблу,
Хто на груди візьме цих сто грам, а у груди - пісні?
Хто ще так шанував, тих котрі вже давно серед мертвих?
Хто спинитись умів на останній, здавалось, межі?
Стогнуть дзвони у ніч, за вратами старенької церкви
Зупинилася тінь, світла тінь від твоєї душі...