19 травня проводяться щорічні заходи, присвячені Міжнародному дню гепатиту, відзначення якого ініціювали у 2008 році. В ці весняні дні медики інформують громадськість про симптоми, методи діагностики, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С, а також привертають увагу суспільства до людей, які мають таке захворювання.
Сьогодні вірусні гепатити є однією з найбільш актуальних медичних і соціальних проблем у світі. Вони посідають третю сходинку серед усіх інфекційних хвороб, поступаючись лише гострим респіраторним вірусним інфекціям та інфекціям шлунково-кишкового тракту, а також входять до переліку восьми основних причин смертності.
Статистика невблаганна - в середньому, кожна дванадцята людина на планеті є носієм вірусу гепатиту В або C. Це більше від кількості ВІЛ-інфікованих або хворих на рак. Близько 2 мільярдів осіб у світі в тій чи іншій формі перехворіли на гепатит В, а майже 400 мільйонів людей є його носіями. Також зростає кількість людей, які страждають на гепатит, викликаний вірусом С. За прогнозами експертів ВООЗ, їх кількість до 2020 року подвоїться. Наразі в Україні нараховується від 650 тисяч до мільйона осіб, що є носіями вірусу гепатиту С.
Важливо пам’ятати, що захворювання на гепатит починається поступово, протікає без симптомів і не проявляється тривалий час. Саме тому, зокрема, гепатит С часто називають «ласкавим убивцею». У багатьох випадках зараження вірусом гепатиту відбувається ін’єкційним шляхом. Тож ВООЗ наголошує на необхідності використання в закладах охорони здоров’я лише стерильного обладнання, а також тестування всієї донорської крові та її компонентів на гепатити В, С. При цьому у Всесвітній організації охорони здоров’я нагадують про небезпеку поширення хвороби при проведенні косметологічних процедур, що супроводжуються пошкодженням шкіри і контактом з інфікованою кров’ю (пірсинг, татуювання, гоління, манікюр, педикюр), під час відвідування стоматологічних кабінетів, при ін’єкційному вживанні наркотиків. Гепатити В і С можуть передаватися статевим шляхом, впродовж пологів, хірургічного втручання, використання чужих засобів особистої гігієни (зубна щітка, бритва, ножиці).
Відомо, що вірус гепатиту В надзвичайно стійкий у навколишньому середовищі, живе до 7 діб. При кип’ятінні гине через 45 хвилин, в замороженому стані зберігає інфекційну активність протягом 15-20 років. Гострий гепатит В може перебігати з обмеженими проявами симптомів або безсимптомно. Для нього характерні жовтяниця (шкіри, очей), потемніння сечі, нудота, блювання, болі в животі. Зазвичай людина одужує після перенесеної хвороби, але у окремих людей інфекція переходить у хронічну форму. Вірус гепатиту В визнано основним етіологічним агентом первинного раку печінки.
Більшість осіб, інфікованих вірусом гепатиту С, навіть не здогадуються про своє захворювання, оскільки у 80% пацієнтів гострий період захворювання минає без симптомів. За відсутності лікування гепатит С поступово трансформується у хронічне захворювання, а з часом призводить до цирозу печінки та інвалідизації пацієнта. Тоді єдиною ефективною стратегією лікування стає трансплантація печінки.
Окрім гепатитів В, С, виділяють інші типи хвороби. До них, зокрема, належать гепатити А та Е – гострі кишкові інфекції з переважним ураженням печінки. Джерелом зараження є хвора людина в початковому періоді захворювання. Вірус передається через забруднену воду, продукти харчування, брудні руки за умов недотримання гігієнічних норм. На гепатит А частіше хворіють діти віком 7 – 10 років. Спалахи хвороби відбуваються в основному у школах, інтернатах.
Щоб убезпечити себе від гепатиту В, варто подбати про вакцинопрофілактику. Національний календар щеплень передбачає проведення профілактичних щеплень проти гепатиту В новонародженим у перші години життя, пізніше – з трикратним повторенням. Рекомендовано також щеплювати дорослих, які входять до групи підвищеного ризику зараження (медичний персонал, пацієнти, які перебувають на гемодіалізі, особи, які вживають ін’єкційні наркотики тощо). На відміну від гепатиту В, вакцинопрофілактика при вірусному гепатиті С є неможливою, а отже, єдиним способом контролю епідеміологічної ситуації є лікування хворих на хронічний вірусний гепатит С.
При своєчасній діагностиці та лікуванні гепатиту з цією хворобою можна успішно боротися.
Ольга Савчук, заступник головного лікаря Івано-Франківської міської поліклініки №1