Незабаром у водоймах нашої області розпочнеться нерестова пора переважної більшості видів риб.
В цей час відбувається відтворення рибних запасів та забезпечується видове біорізноманіття водойм. В першу чергу нерестяться хижі риби (усім відомі щука та окунь). Визначати конкретну дату початку нересту не просто, оскільки цей процес залежить від температури води і, відповідно, погодних умов. До того ж не вся риба одразу йде на нерест: молоді та старші за віком риби одного й того ж виду переважно нерестують не одночасно: спочатку одні, а потім – інші.
Одні види риб "люблять" воду прохолоднішу, інші – теплішу. Першими нерестують щука та окунь (ще в березні), далі протягом квітня в нерестовий процес поступово залучається переважна більшість видів іхтіофауни. Останніми відкладають ікру короп, лин, сом (з середини-кінця травня). Карась взагалі може виметувати ікру порціями протягом всього літа.
Місця для нересту риби обирають по-різному. Щука, окунь, плітка, краснопірка, лящ, карась, короп нерестяться в неглибоких заводях, місцях, де добре розвивається водна рослинність та немає сильної течії. Ікру ці риби відкладають на рослинний субстрат.
Є види риб (підуст, марена тощо), які для нересту шукають неглибокі ділянки річок з вираженою течією та кам'янистим дном. Ікра відкладається на гальку, добре приклеюється знизу каміння, а сильна течія забезпечує їй надходження кисню та очищення від дрібних наносів.
Висока мутність води, різкі коливання температури та рівня водойми згубно діють на відкладену ікру: ікринки масово гинуть внаслідок замулення, сильного охолодження води чи взагалі осушення.
Потужний природний інстинкт нересту стає у риб головним, приглушує рефлекси самозбереження. Риби близько підходять до берега, концентруються на прогрітій сонцем мілині, не виявляють ознак страху.
В цей час риба може стати легкою здобиччю для браконьєрів, які сітками жадібно вигрібають з води, б'ють острогами статевозрілих (а отже, більших за розміром) рибин. Таких людей зовсім не турбує те, що вони своїми діями, сьогоденною вигодою завдають природі величезної шкоди, бо знищують як самих плідників, так і їхнє потомство, грубо перериваючи життєві цикли іхтіофауни, багатократно зменшуючи біоресурси, збіднюючи видове різноманіття природи.
Людина все більше на свій розсуд змінює природу, використовуючи її для своїх потреб. Для збереження життя на планеті важливо дати природі можливість відновитись, згладити негативні наслідки людського господарювання.
Для створення в області сприятливих умов проходження нересту риби Івано-Франківськрибоохорона щороку встановлює весняно-літню заборону вилову риби, добування водних біоресурсів, визначає місця та умови обмеженого рибальства для "затятих" рибалок (які не можуть жити без риболовлі).
Заборонено рибальство, добування водних біоресурсів:
- в р. Дністер з усіма притоками та створеними водосховищами - з 1 квітня по 10 червня;
- в р. Прут з усіма притоками - з 1 квітня по 20 травня;
- в придаткових системах водойм та незакріплених ставках - з 1 квітня по 30 червня.
Примітка: придаткові системи водойм - непроточні при найнижчому рівні води: протоки, гирла, озера та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені.
Заборонено лов раків у водоймах Івано-Франківської області під час виношування ікри - по 10 червня.
Цього року для обмеженого вилову риби у нерестовий період на Дністрі відведено 14,3%, а на Пруті - 11,5% протяжності цих річок в межах області (виключаючи ділянку Прута в межах території Карпатського Національного природного парку, де рибальство заборонено протягом усього року).
Як виняток (та сподіваючись на сумління громадян, їх відповідальне ставлення до користування природними ресурсами), рибалкам-аматорам надано право обмеженого вилову риби однією вудкою (поплавцевою або донною) з одним гачком та одним спінінгом з блешнею, в світлу пору доби, дотримуючись визначених Правилами любительського і спортивного рибальства норм вилову риби (до 3 кг дозволених до вилову видів та розмірів), лише з берега:
1) на ділянках р. Дністер:
- від шосейного мосту Сівка-Войнилівська - Старий Мартинів вгору проти течії до руслового повороту Дністра біля с. Тенетники протяжністю 3,5 км;
- між гирлами Лімниці та Гнилої Липи протяжністю 4,0 км (ділянки Дністра в радіусі 300 м від гирл Лімниці та Гнилої Липи заборонені для рибальства на період нересту риб);
- від залізничного мосту через Дністер біля смт. Єзупіль до гирла Бистриці протяжністю 3,0 км (ділянка Дністра в радіусі 400 м від гирла Бистриці заборонена для рибальства на період нересту риб);
- від гирла Золотої Липи до трубного переходу через Дністер нижче шосейного мосту Нижнів - Діброва протяжністю 7,0 км (ділянка Дністра в радіусі 300 м від гирла Золотої Липи заборонена для рибальства на період нересту риб);
- між селами Підвербці та Раковець, а саме: від шосейного мосту Незвисько - Лука вгору проти течії протяжністю 3,0 км та від цього мосту вниз по течії протяжністю 3,0 км;
- від шосейного мосту Поточище - Устечко вгору проти течії до зруйнованого мосту протяжністю 3,5 км та від зазначеного шосейного мосту вниз по течії до руслового повороту Дністра протяжністю 2,5 км;
2) на ділянках р. Прут:
- від шляхового мосту Коломия - Нижній Вербіж до шляхового мосту біля с. Корнич протяжністю 8,5 км (ділянка Прута в радіусі 300 м від гирла Пістиньки заборонена для рибальства на період нересту риб);
- від шляхового мосту в м. Снятин вгору проти течії протяжністю 5,0 км (до закінчення меж с. Будилів);
3) на ділянках р. Бистриця Солотвинська та р. Бистриця Надвірнянська - в межах м. Івано-Франківська (до злиття річок);
4) в нижній частині Івано-Франківського міського озера (у верхній мілководній частині озера рибальство заборонене, межа по лінії рятувальна станція - місток на острів, заборона також стосується містка та острова).
Просимо взяти до уваги, що на Бурштинському, Чечвинському водосховищах рибальство заборонено по 10 червня. На скидних каналах Бурштинської ТЕС рибальство заборонено протягом всього року.
Порушення правил рибальства, встановлених умов обмеженого вилову риби буде каратися як накладенням штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності.
Крім того, із порушників стягуватимуться збитки за кожну рибину (незалежно від її розмірів та ваги). Так, один екземпляр незаконно виловленого судака "коштує" 510 грн., сома – 425 грн., щуки – 340 грн., коропа, сазана – 306 грн., рибця, білизни, товстолоба – 255 грн., ляща – 170 грн., лина – 119 грн., плітки – 85 грн., краснопірки – 68 грн., підуста – 34 грн., карася, окуня, верховодки – 17 грн.
На час нересту заборонено проведення у рибогосподарських водних об'єктах та прибережних захисних смугах господарських робіт (видобування піщано-гравійної суміші, розчистка русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо), які негативно впливають на процеси відтворення водних біоресурсів. Зрозуміло, що у вказаний період заборонено пересування плавучих засобів (човнів) на нерестовищах.
Посилюється контроль за роботою та ефективністю рибозахисних пристроїв водозабірних споруд підприємств області, що здійснюють забір води із рибогосподарських водойм.
Наголошуємо, що правилами рибальства заборонені продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості (зауважте, продавати любительський улов не можна).
Аналогічно заборонений продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства (в першу чергу - "електровудок").
Застерігаємо власників автотранспорту: миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів карається штрафами. Ширина прибережної захисної смуги визначена ст. 88 Водного кодексу України та складає:
- для малих річок, струмків і потічків, ставків площею менше 3 га - 25 м або 50 м (залежно від крутизни схилів);
- для середніх річок (Бистриця, Прут, Черемош), ставків площею більше 3 га - 50 м або 100 м (залежно від крутизни схилів);
- для великих річок (Дністер), озер - 100 м або 200 м (залежно від крутизни схилів).
Івано-Франківськрибоохорона звертається до рибалок-аматорів та мешканців області з проханням: не залишайтесь осторонь у справі охорони та збереження рибних запасів, допомагайте державним інспекторам рибоохорони виявляти випадки браконьєрства на водоймах; не влаштовуйте самі на берегах річок та озер сміттярки, дбайте про чистоту води. Контактний телефон Івано-Франківськрибоохорони (0342) 78-81-58.
Шановні мешканці краю! Підтримуйте належний санітарний стан водойм, не залишайте на берегах сміття та інші відходи, не допускайте засмічення та забруднення водних об'єктів.
Сумлінне дотримання вимог природоохоронних законодавчих актів, доброзичливе ставлення до природи допоможе зберегти та примножити водні біоресурси, стане запорукою майбутніх добрих уловів рибалок-аматорів.