Ми живемо в час, коли політична й економічна кризи досягають свого апогею. Сподівання на їх швидке подолання, особливо, економічної, назрівають лише перед виборами до представницьких органів влади, а також Президента. Тоді намагання держави економити бюджетні кошти, тобто,менше витрачати на свій апарат, більше – на громадськість, а дехто навіть відмовляється від депутатських зарплат на користь народу, особливо актуальне. Тож, як «економляться» ці кошти?
Ще в 2009 році ВР прийняла пакет так званих антикорупційних законів, в тому числі Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Ці закони мали набрати чинності з 1 січня 2011 року. Однак, вже наприкінці 2010 -го прийнято новий Закон, яким попередні втрачають чинність, так і не набравши її. І ось уквітні 2011 року прийнято Закон «Про засади запобігання і протидії корупції», який мав набрати чинність уже з 1 липня. Зрозуміло, що така нестабільність антикорупційного законодавства вигідна не кому іншому, як самим його порушникам. Збитки держави від таких дій ВР очевидні, адже чималі кошти витрачаються на підготовку й виготовлення відповідних матеріалів для депутатів, інші, не менш валиві процедури. Значних коштів потребує й реорганізація державних органів, які в нас модно міняти з приходом кожного нового керівника ( скажімо, Адміністрацію Президента на Секретаріат і знову на Адміністрацію). Це - нові печатки, переоформлення документів, виготовлення табличок і не тільки. А якщо ще взяти ремонти робочих приміщень на свій смак, придбання нових меблів, електронної техніки тощо, то на все це витрачається кругленька сума. Такими питаннями мала б займатися Держфінінспекція. Саме вона та її територіальні органи контролюють ефективність використання коштів і майна, здійснюють планові ( раз на рік) та позапланові перевірки. Відповідно до положень абз. 3 ч. 3 ст. 26 БК України: «внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю». Тож наявність і виявлення фактів неефективного використання бюджетних коштів покладається саме на Держфінінспекцію. Правда, чи будуть хоч якось покарані винні у цьому, важко сказати. Та й чи коштів від цього в державному бюджеті додасться? Коштів, які так потрібні для вирішення гострих соціальних проблем і не тільки.
Віра Гелеван