Івано-Франківська активістка і молода просвітянка Євгенія Бард'як була, м'яко кажучи, шокована, коли в книжці про Прикарпатську Небесну Сотню побачила свої власні тексти, але підписані зовсім іншим прізвищем:
Зовсім випадково натрапила на одне з видань про Небесну сотню, власне, про Прикарпатську Небесну сотню. Рівно два роки тому я почала писати свої тексти про наших Героїв, які розміщувала у власному блозі на Газета ВІКНА (http://vikna.if.ua/blog/author/908). Для мене ця робота була “криком душі”, те, що я вважала своїм моральним обов’язком перед тими, хто віддав життя у тому числі і за мене. Усе, що я могла зробити для цих сміливих чоловіків, - залишити для наступних поколінь їхній реальний (зібраний з різносторонніх спогадів рідних і друзів) образ романтичних, щирих, патріотичних, мужніх, які прагнули порядку і правди в Україні. Майдан був початком – становлення європейських цінностей досі триває. І сьогодні я відчула дуже неприємний дисонанс, побачивши свої тексти без жодних змін у вищезгаданому виданні з підписом іншої людини, в деяких випадках - без зазначення авторства. Колектив упорядників, який очолює членкиня ради (увага!) етики і права обласної організації НСЖУ (http://nsju.org/page/102), заслужений журналіст України Ганна Данилюк, розвели руками, коли я прийшла до них в офіс за поясненнями. Сказали, що усі матеріали брали з інтернету (хоч це якраз нічого і не пояснює) і це не їхня вина (не їхня вина, що вони працюють методом copy-past і не перевіряють першоджерела?!). Книга, до речі, видана в рамках регіональної цільової програми підтримки книговидання, тобто за наші з вами кошти, котрі надійшли в обласний бюджет. І особливо шкода, панове, що в такого недосконалого продукту, така поважна редакційна колегія..."
