Бічні канави сільських вулиць у Рашкові Городенківського району вистелені плиткою, а цими днями сільська бригада трудиться над виготовленням нової. І все це — завдяки наполегливості сільського голови.
Якщо їхати шосейною дорогою Івано-Франківськ — Городенка, можна потрапити до села Рашкова, яке розташоване обабіч північного боку траси на відстані десь одного кілометра. Будувала цей гостинець австрійська влада в 1890-1896 роках з кам’яним покриттям (нині — асфальтове). Дорога через Городенку вела до Дністра і на кордон із Румунією, яка, окупувавши Буковину, межувала з Австро-Угорською імперією за останнім селом Городенківського повіту, а тоже, й Станіславщини — Серафинцями, тож була стратегічною. Через це провадили роботи навіть узимку, розігріваючи промерзлу землю вогнищами із соломи та дров. Цікаво, що селян спонукали будувати гостинець через свої поля власними силами і за власний кошт.
Сільські дороги вже стали «притчею во язицех», запорукою їх збереження сільський голова Петро Брус ще на початку своєї першої каденції назвав належне водовідведення: cпочатку селяни мали почистити існуючі, а потім викопати й нові канави уздовж доріг. Щоб зберегти бодай ті ділянки, які були в доброму стані, їх частково підмостили й закрили вибоїни, а шутровані дороги робили опуклими. Суттєво нищаться дороги також великотоннажними автомобілями, тож сільський голова звернувся до їхніх власників та орендаторів щодо компенсації збитків громаді. Це відображалося, наприклад, у тому, що цими автомобілями привозили на ремонт доріг гравій.
Друга біда, яка стала звичним явищем для всіх населених пунктів — безгосподарність на дорогах. Прокопали канаву для прокладення комунікацій і загорнули абияк або ж полишили напризволяще. Деякі господарі скидали будматеріали біля своїх обійсть, створюючи перешкоди руху транспорту, словом, захаращували вулиці. Це ж стосується і зливу гноївок, викиду м’яття. Окресливши всі ці та інші проблеми, Петро Брус ще тоді пообіцяв, що на роботу ходитиме різними стежками й особисто дивитиметься за порядком. А до ремонту доріг там приступати, де вичистять фоси й місточки. Найголовніше ж у тому, що відродили в громадах колективну працю. Ось навесні гуртом клуб у Рашкові відремонтували, а нині виготовляють плитку для замощення подвір’я школи. Завдяки перемозі у всеукраїнському проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», вдалося залучити для цього 192 тисячі гривень. Люди трудяться щодня, тож успіх гарантовано!