Знову стіни Карітасу наповнилися дзвінким співом української колядки – це разом із молоддю та працівниками благодійного фонду колядували жертви тоталітарних режимів - бабусі та дідусі, яких об’єднав клуб похилого віку «Надвечір».
Ще недавно у стінах Карітасу святкували Різдво, а вже сьогодні почесні гості Клубу зібралися відпровадити старий Новий рік, поспілкуватися та поділитися радістю, чи може печаллю. Усі гуртом співали різдвяних колядок, згадували далеке минуле, як приходилось святкувати Свят Вечір та Різдво далеко на чужині – в німецьких концтаборах, чи у сталінських таборах холодному Сибіру. Дехто з учасників Клубу народився у концтаборі, хтось виріс там, інші були вивезені на примусові роботи. Та навіть там, далеко від рідного дому, вони не зраджували своїй Батьківщині, берегли в душі найдорожчі спогади про неї, про рідних, та твердо вірили , що настане той день, коли їхні ноги ступатимуть по рідній землі, уста говоритимуть рідною мовою і співатимуть пісень.
Їхні мрії здійснились. Хоч деякі долі скалічені, та все одно в очах горить вогонь віри і надії, крізь сльози радості з’являється посмішка. Весело було нашим гостям за святковим столом. У дружньому товаристві, під спів колядок, щедрівок та театралізованого дійства «Маланки», яку організувала молодь села Крихівці, скоро проминув час. Всі розійшлися по домівках, але кожен забрав з собою гарний настрій та оптимізм.
Захід відбувся у рамках проекту «Покращення якості життя людей похилого віку-жертв тоталітарних режимів, залучення їх до активної участі у суспільному житті через участь у Клубі людей похилого віку «Надвечір» в місті Івано-Франківську та селі Крихівці, надання практичної допомоги для представників ЦГ вдома».