Нині модно говорити про захист «братів наших менших» — котів та собак. Україна «прославилася» на весь світ судовим процесом проти молодого чоловіка, який мордував чотирилапих та ще й милувався зробленим, виставляючи зняті власноруч «фільми» в Інтернет. Цікаво, що би сказали «зелені» та інші захисники тварин, якби побачили той жах, який довелося днями споглядати нам: і все це — результат «діяльності» бездомних собак…
Ми мешкаємо на околиці, в новобудові. Була субота, тож так хотілося поніжитися в ліжку. Але відчайдушний крик чоловіка, який вийшов надвір погодувати кролів, умить розвіяв сон та бажання розслабитися. Коли ж і я прибігла до кліток, то ледь не зомліла! А було ж від чого: у клітці, яку я напередодні ретельно вичистила, було криваве місиво… Кілька двомісячних тваринок були без голови, ще якесь нещасне звіреня з обгриженою лапкою скигліло в кутку, стікаючи кров’ю. Та найжахливіше було трьом кроленятам, що зіщулено наче завмерли: вони були …зовсім без шкіри, і при тім ще дихали, дивлячись витріщеними оченятами кудись у безвість…
Нам, дорослим, від того видовища було настільки моторошно, що й не передати. Довелося все молоде сімейство разом із мамою-крільчихою (в неї був обдертий бік) забити, щоб не мучилася звірина. Та й закопати, бо ж не відали, що ж спричинило таке нещастя.
У ще одній клітці раптом помітили двох самок: це ж якого жаху треба було відчути, щоб крільчиха, ослаблена пологами, влізлася в кількасантиметрову шпарину-перегородку й перескочила до уссідньої клітки. Очевидно, своєю масою вона придавила там щойнонароджених кроленят. Зосталися живими лише двоє з десятьох, а їхня мама стресу втратила молоко, тож нині годуємо їх, як маленьких діточок, за допомогою соски.
А тієї «чорної» суботи ми почали згадувати, чи не чули, бува, вночі, чогось підозрілого. І справді, наче гавкав дворовий собака, та чомусь це не стривожило. І сусідка підтвердила, що десь о четвертій ранку їхній собака скавулів. Тож наступної ночі, озброївшись мисливською рушницею, мій чоловік вийшов на полювання, як лише наш домашній охоронець тривожно загавкав.
Наші підозри підтвердилися: злочинці, як водиться, повернулися на місце злочину. Від пострілу притьмом пролетів попри мене здоровенний кудлатий пес, ледь не нарвався на косу, що я її приготувала, другий, ще одного, трохи меншого, наздогнала мисливська куля.
Собаки вже встигли перед тим налякати наших кролів, бідолахи позабивалися до «хаток». На щастя, ці ящики-гніздечка якраз і врятували тваринок у всіх клітках попередньої ночі, крім однієї. Її я перед тим якраз прибрала, щоб кроленяткам, які вже трохи підросли, було просторіше.
Залишається загадкою, як собаки добралися до кроленят через густу сітку та ще й так нещадно покалічили нещасних. До речі, саму клітку не пошкодили. І май після цього милосердя до бездомних собак!
Тетяна Єдинак для БРІЗ