Метою декларування доходів з фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам з бюджету сум податку з доходів фізичних осіб надмірно сплаченого з їх заробітної плати у минулому податковому році.
Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, з метою реалізації права на податкову знижку.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Платники податку, які бажають скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2014 року, повинні протягом 2015 року подати річну податкову декларацію та додаток 6 (перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно зі ст. 166 Кодексу) до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання, за яким він береться на облік як платник податків в контролюючому органі).
До податкової знижки, згідно із пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому, у зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу). При цьому, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з правом на отримання податкової знижки (пп. „в” п. 176.1 ст. 176 Кодексу).
Водночас, слід зазначити, що існують деякі обмеження права платників податку на одержання податкової знижки (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу), зокрема, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Крім того, право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року має виключно платник податку – резидент України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті. Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума нарахованої податкової знижки не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.
Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю (самозайняті особи), не мають права на нарахування податкової знижки по податку на доходи фізичних осіб щодо свого річного оподатковуваного доходу, одержаного у межах провадження їх діяльності, тому що такий дохід не є заробітною платою. Цього права також не мають і усі інші особи, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати.
Слід врахувати, що згідно із п. 166.4 ст. 166 Кодексу сума витрат включена платником податку до податкової знижки не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу такого платника, нарахованого йому як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.
А саме відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених Законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до Закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Інші суми доходів, одержані платником податку в розрахунок для визначення суми податку, що підлягає поверненню у зв’язку з використанням права на податкову знижку, не приймається.