Знаменита актриса Ірма Вітовська: "Для мене головне – підняти тему дитячої паліативно-хоспісної допомоги в Україні, якої немає. Тому мені треба просто емоційно вплинути і показати людям, що бувають невиліковно хворі діти, і вони мають право на якісне дитинство, оскільки воно нетривале. Наша мета – не тільки допомагати таким дітям, а щоб люди знали, що в нас паліативного догляду потребують 70 тисяч дітей на рік. А хоспісної допомоги – діти, які помирають, які не мають дитячої форми знеболення, – 17,5-18 тисяч. Їм треба дати повноцінне знеболення, а також доступ до будь-якого права на дитинство. Ця жахлива цифра і підштовхнула нас робити цей проект. Звісно, хочемо звернути увагу нашої влади на таку проблему і, зрештою, визнати статус невиліковних дітей, щоби далі рухатися в законодавчому полі, зробити це, як робить світова цивілізація, щоб ми могли реєструвати дитячу форму знеболення легально, адже досі більшість дітей знімають біль переважно ін’єкціями. Що таке укол для дитини, я не буду пояснювати... Натомість існують сиропи й пластирі. "
Місія проекту "Оскар і Рожева Пані"– привернення уваги до болючих точок дитячої паліативно-хоспісної медицини, допомога у створенні та підтримці СПЕЦІАЛЬНИХ ВИЇЗНИХ БРИГАД для надання паліативної допомоги на дому та забезпечення приречених діток належним знеболенням, зокрема у Івано-Франківську.
В Україні роками триває боротьба активістів за створення нормативно-правової бази та надання фінансування для виїзних хоспісних бригад.
Комплексну допомогу безнадійно хворим в Україні станом на 2013 рік надавали лише чотири виїзні консультативні бригади. Окрім лікаря та медсестри, до складу такої швидкої входять психолог і священик. У Європі домашня паліативна допомога – звичайна практика. Вітчизняним фахівцям бракує фінансової підтримки держави. Хоча відвідати хворого вдома – на 50% дешевше, аніж утримувати у хоспісі.
Тим часом у Івано-Франківську купка невірнопоінформованих мешканців на чолі з новообраним депутатом перешкоджають роботі такого пункту: жителі обурились, що у їхньому житловому будинку облаштують відділення паліативної допомоги і до свого "обурення" підключили депутата-укропівця Віталія Мерінова.
У соціальних мережах триває активне обговорення того, чи праві мешканці будинку.
Сам депутат так відреагував на критику на свою адресу:
Віталій Мерінов Шановна Людмила,запрошую Вас на наступну зустріч з керівником відділення та мешканцями будинку і там висловите своє невдоволення, але перед тим взнаєте всі деталі створення даного закладу.
Окрім того, мешканці даних будинків тільки ЗА створення подібних установ, але в спеціально створених на те будинках, чи хоча б не в житлових(тому що це є неправильно!).
- - - - - - -
Качурова Леся на відміну від пана депутата, багато людей цікавляться такими закладами і допомагають їм, тому, що ще є у людей доброта та милосердя.
Людмила Лінник То в есересері не було ні хворих, ні немічних, ні калік, ні вмираючих, ні синдрому Дауна, ні аутизму, ні раку, ні СНІДу... Ні наркоманів, ні гомосексуалістів. Навіть - сексу. Був тільки здаровий, красівий камуністічєській трудавой народ. Які хворі!? Ви що??? В савєцкам саюзє всьо харашо і такого нє биваєт.
Тому наші міста - неінклюзивні. Тому в нас неможливо заїхати візком (навіть дитячим, не те що інвалідним) навіть у поліклініку. Тому в нас притулки для старих та немічних за містом, куди не доїхати громадським транспортом. Тому в нам інтернати для інвалідів по далеких районах і селах - подалі від очей. Тому ми не Америка і не Європа. Бо там хворі люди це такі ж члени суспільства, з тими ж, і навіть більшими правами, ніж здорові. Тому там ніхто не шарахається, побачивши людину на візку і не пересідає на іншу лавочку, коли поряд присів хлопчик з синдромом Дауна. Тому там онкохвора дитина вмирає в обіймах матері, а не прив'язана до ліжка в реанімації.
Тест на люляність не пройшли, Франківськ.
А в Вас, Віталій Мерінов, дуже розчарована. Ви ж благодійник, громадський діяч, спортсмен - абсолютно позитивний образ, яких мало. Скільки вам років? 25? Ви ж не застали совка, то нащо його захищаєте? І де тільки встигли нахапатись депутатської риторики? Ще ж не приступили до обов'язків... Замість роз'яснити мешканцям про необхідність такого закладу, замість пояснити, що іноді треба постуритися сантиметром власного комфорту задля інших... "я, як депутат, буду наполягати, щоб перенести..."...
Менше з тим. Бог вам суддя і про бумеранги Ви все знаєте.
Людмила Андріїшин, дякую, що Вам не байдуже!
- - - - - - - - - - - - --
Nataliya Mukhitdinova правду казала наша вчителька, що глупість людська безмежна, але то певно і про ницість. Не думали ті мешканці що і їм десь прийдеться помирати(
- - - - - - - - - - - - - - -
Ольга Андріяшко Сумно... За реакцію людей, котрі дальше свого паркана не бачать. У всьому світі вчать дітей жити поруч із тими, хто хворий чи інвалід, іншої раси чи віри, приймати їх, розуміти, підтримувати і бути ТОЛЕРАНТНИМ! А у нас батьки чомусь прагнуть відгородити своїх "абсолютно" щасливих діток (начебто ті народжені не на планеті Земля, а на Марсі) від усього "негативного". Люди, схаменіться!
- - - - - - - - - - -- -
Людмила Лінник Надалі за ось цим хештегом я публікуватиму усі новини, стосовно ситуації з виїзним відділенням хоспісу. Прошу слідкувати тих, кому не байдуже і в кого залишилось уявлення про те, що таке людяність. З Богом!
#ХоспісІваноФранківськ