Топ 5 невиконаних обіцянок Анушкевичуса


Днями під руки майже випадково потрапила передвиборча програма за 2006 рік тоді ще кандидата в мери Івано-Франківська підприємця Віктора Анушкевичуса. Згадався хід тієї виборчої кампанії. Івано-франківці визначалися між двома основними претендентами - Віктором Анушкевичусом та Олегом Синюткою. Анушкевичус тоді знаходився під потужним інформаційним тиском. Усе місто було заклеєно рекламою Синютки, до того ж він фактично кожного вечора з?являвся на телебаченні. «Незалежні» експерти пророчили Синютці впевнену перемогу. Але провладний кандидат , якого бачив своїм наступником у мерському кріслі сам Шкутяк, попри все програв Анушкевичусу. Люди хотіли якихось змін. І ця хвиля - бажання змін - фактично внесла Віктора Анушкевичуса у мерський кабінет.

            Минуло вже трохи часу. Змінилися ми та наше місто. Мінялась обласна і загальнодержавна влада. Відбулись чергові вибори мери, які знову ж таки виграв Анушкевичус, довівши, що може провести впевнену кампанію у шкурі тепер провладного кандидата.

            Зрозуміло, в 2006 Анушкевичусу треба було багато обіцяти, щоб перемогти ставленика влади. Ситуація зобов'язувала. Але багато речей, які були згадані в передвиборчій програмі, до цього часу не виконані, або виконані частково. Зосереджуся на п'ятьох особливо важливих, як на мене, обіцянках для громади міста. Цитати наведено з тексту передвиборчої програми за 2006 рік.

-          «Ввести в дію сміттєпереробний завод». Попри численні переговори з інвесторами, в тому числі іноземними, які тривають, така ініціативи не втілена в Івано-Франківську, ані, до слова, в Калуші, влада якого також працює над цим питанням. Наразі, як було обіцяно у програмі, ведеться роздільний збір сміття. Не варто говорити про важливість побудови сміттєпереробного заводу. Відходи, які вивозяться за місто, є великою проблемою для навколишнього середовища та громади с. Рибне, де власне знаходиться полігон, на який припадає вивіз міського сміття. Це місце, де поширюються паразити, живуть бомжі і цигани… Говорять, влітку до того місця просто неможливо підійти через жахливий сморід. Кожного дня витрачаються гроші міського бюджету на бензин для машин, та гроші для персоналу, який вивозить сміття. Вирішення «сміттєвого питання» означало б і створення нових робочих місць для мешканців міста.

-          «Покращення стану доріг». Зрозуміло, зробити ідеальні дороги в окремому місті в Україні складно. Але треба прагнути кращого. Оскільки стан міських доріг з 2006 року залишається жахливим. Багато моїх знайомих, які приїжджають з інших міст, говорять, що основна наша проблема - погані дороги, навіть в центральній частині Франківська. З 2006 року за кошти бюджету міста виконано капітальний ремонт вулиць Матейка, Миру, Короля Данила, Грюнвальдської, Сорохтея, Новгородської та ще кількох. Але все ж таки на загальну картину це мало вплинуло. Гасло «Європейському місту – європейські дороги!» залишилося тільки гаслом.

-          «Забезпечити жителям міста гарантовану мінімальну медичну допомогу і медичні послуги». В медицині міста з 2006 відбулися зміни. Розпочали реконструкцію лікарні на Мазепи, відкрили реанімаційне відділення в міському пологовому будинку, закуплено нові автомобілі швидкої допомоги. Але, на жаль, вся медицина платна та ще й дорога. Порівняно з медичними закладами райцентрів, ціни на одні й ті ж самі медичні послуги, навіть найпростіші, суттєво відрізняються.

-          «Не допустити ущільнення існуючої забудови, так як воно загрожує перетворенню міста в зону екологічного лиха, місто повинно мати вільний простір для зелених насаджень, дитячих і спортивних майданчиків»

Йде війна чи не за кожен квадратний метр у місті. Будівельні фірми пережили кризу, а ріелторських контор так розмножилося з 2006, що здається, франківці тільки те й роблять, що купують житло. Ущільнення забудови триває. А про дитячі майданчики дбав хіба Ю. Соловей, та й то як елемент своєї передвиборчої кампанії. Щодо «зелених насаджень», то бачимо перед великими святами, як чиновники засуковують рукави і показово садять дерева в рамках суботників, які останнім часом в місті стають дедалі популярнішими.

-          «Відкрити в місті музей І.Франка». В Івано-Франківську досі немає музею людини, чиє ім'я носить місто. Цю обіцянку В.Анушкевичус, звичайно, міг би виконати. Але просто сором для міської влади є те, що досі триває катавасія зі встановленням пам'ятника Т. Шевченку. А Івано-Франківськ залишається єдиним обласним центром в Україні без пам'ятника Кобзарю!

Такі думки, навіяні перечитаною програмою В.Анушкевичуса за 2006 рік. Це ні в якому разі не гола критика мера, в чому можна було переконатись з тексту. Швидше – нагадування про старі обіцянки.

В.Кедик, політолог



21 Квітня 2011 p.
©http://briz.if.ua/