Про це Т.Монтян повідомила на своїй сторінці у ФБ: "ЇДУ У ФРАНІК НА ЧЕРГОВЕ СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ ПО РУСЛАНУ КОЦАБІ
Інколи мені здається, що цей процес буде вічним".
Наразі саме сьогодні, 18 серпня, підсудному Руслану Коцабі виповнюється 48 років.
Руслан Коцаба за освітою еколог, магістр державного управління. Очолював Івано-Франківську обласну рибінспекцію й міграційну службу.[1]
Під час Помаранчевої революції був керівником наметового містечка. Згодом був головою Івано-Франківської обласної організації партії «Пора».[1]
До кінця 2014 року був позаштатним кореспондентом (стрингером) телеканалу «112 Україна»,[5] до укладення річного контракту з яким, понад три роки пропрацював власним кореспондентом «ZIK» по Івано-Франківській області.[2]"
Після того як у середині січня 2015 року поширив звернення про відмову від мобілізації,[6] громадський активіст Тарас Дем'янів звернувся до СБУ із заявою про скоєння кримінального злочину за статтями 111 та 336 КК України, звинувативши журналіста у державній зраді та ухиленні від мобілізації.[2]
Наприкінці січня управлінням СБУ в Івано-Франківській області було розпочато кримінальне провадження.[4][7] Процесуальне керівництво у провадженні здійснює прокуратура Івано-Франківської області.[4]
Руслана Коцабу затримали 7 лютого 2015 року в Івано-Франківську. 8 лютого 2015 року Івано-Франківський міський суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.[3] В ухвалі суду зазначено, що Руслан Коцаба за винагороду працював на замовлення телеканалу «НТВ» і організовував збір провокативних матеріалів про мобілізацію в Україні у присутності представника російського телеканалу.[8]
Коцабі інкримінується порушення за ч. 1 ст. 111 (Державна зрада) та ч. 1 ст. 114-1 (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань) КК України.[4] Відповідно до санкцій статей Коцабі загрожує від 5 до 15 років ув'язнення.[9] Радник голови СБУ Маркіян Лубківський заявив, що під час затримання у Руслана Коцаби вилучено матеріали, які можуть вказувати на вчинення злочинів за інкримінованими йому статтями Кримінального кодексу.[10]
14 лютого 2015 року Апеляційний суд Івано-Франківської області залишив у силі ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду про обрання запобіжного заходу.[11]
9 лютого 2015 року міжнародна організація Amnesty International закликала владу негайно звільними Руслана Коцабу, якого вважає в'язнем сумління.[3]
Того ж дня Незалежна медіа-профспілка України (НМПУ) висловила свою стурбованість рішенням суду про утримання під вартою Коцаби. НМПУ вважає, що заклики блогера бойкотувати мобілізацію в умовах війни вписується в антиукраїнську інформаційну кампанію, а взяття під варту журналіста було формально правомірним за українським законодавством. Однак це створює прецедент, коли кожного журналіста або громадського діяча за висловлювання, які суперечать офіційній позиції влади, може бути звинувачено у державній зраді.[12]
10 лютого 2015 року Українська Гельсінська спілка з прав людини назвала арешт Коцаби «переслідуванням за політичними мотивами». Голова правління організації Євген Захаров заявив, що Коцабу можна вважати «політичним в'язнем», а арешт на 60 діб порушує право на свободу (стаття 5 Європейської Конвенції з прав людини) і є непропорційною реакцією держави. Член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський вважає, що виступи проти мобілізації не є правопорушенням в Україні — це лише висловлення власної думки.[10]
Того ж дня уповноважена з прав людини Валерія Лутковська заявила, що вважає недопустимим у демократичному суспільстві таке обмеження свободи, як у справі Коцаби та вбачає в його арешті ознаки порушення статті 10 Європейської Конвенції з прав людини.[13]
Водночас юрист Інституту масової інформації Роман Головенко вбачає у відеозверненні Руслана Коцаби порушення статті 114-1 Кримінального кодексу України.[14]