Минулої п'ятниці, 10 липня, в Івано-Франківську відбувся круглий стіл, який зібрав освітян міста та області.
Захід, що пройшов під гаслом: «Реформа освіти – реформа майбутнього», організував Інститут розвитку міста «Новий Івано-Франківськ», який минулого року заснував народний депутат України Олександр Шевченко.
Спеціально запрошеним гостем круглого столу став заступник Міністра освіти і науки України Олег Дерев’янко.
За словами директора Інституту розвитку міста «Новий Івано-Франківськ» Олега Головенського, Олег Дерев’янко приїхав взяти участь у круглому столі, яким започатковується нова тема для Інституту «Освіта в місті Івано-Франківську та її перспективи».
«Сьогодні ми зібрали фахівців, керівників дошкільних навчальних закладів, керівників шкіл, вищих навчальних закладів, керівників управлінь освіти, педагогів для обговорення про те, які виклики зараз має сучасна освіта.
Зараз класичний формат освіти, коли завданням освітян є заштовхнути в пам’ять дітям якийсь об’єм інформації себе вичерпує. В епоху інтернету та вся інформація, яку ми вивчаємо в школі чи в університеті, може поміститись на середніх розмірів флешку, тобто завжди цю інформацію ми можемо знайти інтернеті. Виникає питання, яка ж має бути освіта?. Про це ми хочемо сьогодні поговорити. Ті хто вчаться повинні вміти знаходити знання, не треба кудись там їхати «за моря», щоб знайти якийсь манускрипт. Цей монускрипт є відсканований в інтернеті. Другу проблему буквально вчора окреслив Володимир Єшкілєв. Він написав статтю, що зараз наступає ера посттекстових особистостей. Це люди, які не читають, воничитають лише в інтернеті якісь там обривки фраз, цей інформаційний шлак. Короткі речення вони пишуть з помилками, мовою СМС-ок. Вони не те, щоб Шопенгауера не читали, вони часто навіть «Муму» до кінця не осилять. Классики говорять, що це погано, постмодерністи кажуть, що у нас світ такий, а правда десь посередині.Виходячи з цього треба приймати якісь рішення і думати, якою має бути сучасна освіта. Очевидно, що сучасна освіта мала б ставати такою, яка вчить учнів, студентів креативу, дії, практичним навикам», - вважаєОлег Головенський.
Крім цього, існує спектр проблем у методиках та методах викладання.
Як відзначив ректор ПНУ ім. Василя Стефаника Ігор Цепенда, з одного боку освіта має бути консервативною, а з іншого повинна включати й новаторства.
«Щоб розуміти чи ми застосовуємо правильні методики нам потрібно пройти повний цикл, в загальнооосвітній школі це 11 років, у вищих навчальних закладах – п'ять. З цієї точки зору звичайно потрібно набратись терпіння, щоб побачити результат. З іншого боку, звичайно ті новаторства, які ми вводимо потрібні, тому що ми не стоїмо на місці, з'являються нові потреби і на ринку праці і в підготовці.
Але що стосується загальнооосвітньої школи - то наше завдання виховати доброго вчителя. Якщо подивитись на сьогоднішню українську науку, то всі талановиті фізики, геологи в переважній більшості це люди, які мали доброго вчителя у школі. Потрібно мати вчителя, який методично може пояснити, може дати талановитій дитині обсяг знань, з яким далі вона могла б розвиватися. Сьогоднішні успіхи – це успіхи минулого. І наше головне завдання полягає в тому, щоб ми повернули у школу професійного вчителя, який може бути добрим вихователем, методистом і селекціонером, тому що на якомусь етапі він побачить талановиту дитину. Університет відчуває проблему кадрів, які приходять в університет і розуміє, що це проблема знову ж таки наша, тому що це пов'язано з вчителями і викладачами, які сьогодні працюють», - зауважив Ігор Цепенда.
Як працює Міністерство освіти і науки над освітньою реформою розповів замміністра Олег Дерев'янко. Зауважимо, що заступник міністра приємно вразив присутніх. Він виявився молодою людиною з сучасною європейською освітою та сучасними реформаторськими поглядами, відкритою до спілкування, зруйнувавши міф про "защіпнутого на всі ґудзики' міністерського чиновника.
«Освітню реформу потрібно розглядати по рівнях. Вища освіта це трохи інше. Ви знаєте, прийнятий Закон Про освіту, зараз йде його імплементація. Ми даємо більше економічної, фінансової свободи університетам. Якщо говорити про середню освіту, ми не можемо суттєво її покращити до того, як професія вчителя не стане престижною. Наразі вона є такою в соціальному аспекті, але не в економічному контексті.
Сьогодні ми працюємо над новим Законом Про освіту, ви знаєте, що він мав бути внесений, але поки внесення його відкладається, тому, що це фундаментальний закон, який потребує повної узгодженості з боку держави і громадськості. Проблемних моментів в розвитку освіти в нашій країні багато, адже освіта ніби сама по собі.
Для нас важливо, щоб освіта розглядалася не як щось окреме, а щоб видатки на освіту розглядалися як інвестиції в розвиток. Було цікаво і приємно отримати таке запрошення на сьогоднішню зустріч», - зазначив заступник Міністра освіти і науки України.
Олег Дерев'янко акцентує, що "нам в країні надзвичайно важливо створювати атмосферу, що, в принципі, - щось може змінюватись".
"Закон про вищу освіту абсолютно не досконалий, але його треба було приймати, щоб рухатись вперед. Новий закон розводить функцію контролю за якістю формування політики. Тобто люди туди не призначаються кимось, а відбираються від галузі.
Також повинен бути контроль якості. У Фінляндії до прикладу взагалі немає шкільної інспекції. В Австрії також. Коли ми говоримо про США, не система освіти забезпечуєїх лідерство, а інтеграція системи освіти у систему економіки. Особливо вищоїосвіти. Там немає державних університетів, вони там приватні. Але чи готові ми сьогодні отак одразу це запровадити і прописати в законі? Ні. Тут треба дуже поступово рухатись у цьому напрямі. До прикладу освітня політика Фінляндії це результат 30 років реформ. Зараз вони знову реформують, це фактично безперервний процес. Треба йти вперед такими шляхами», - каже Дерев’янко.
Однак, заступник Міністра освіти впевнений, що реформа не відбудеться, якщо зволікати чи не думати про вчителя.
«Якщо ми хочемо мати нову якісну систему освіти вцілому, то вона може постати через 20 років, якщо ми не будемо зволікати жодного дня. Ніколи ми не зробимо реформу шкільної освіти коли у нас вчитель не матиме належної заробітньої плати, ну хоча б 5-6 тисяч гривень. Але чи є в держави ці гроші зараз? Немає. Реформа буде коли в нас держава збагатіє і зможе платити зарплату, я не кажу таку як у Австрії чи Фінляндії, бо там вчитель має 1,5 – 3 тисячі євро. Конкурси, щоб бути вчителем – мінімум 10 людей на місце. Ідуть найкращі випускники шкіл», - переконаний Олег Дерев'янко.
Олег Дерев’янко також розповів про власне бачення, як сьогодні можна вирішувати це питання.
«Треба повністю легалізувати можливості доплат вчителям і вивести це на світло. Ми як держава можемо забезпечити для вчителя певну кількість грошей. Ну більше не можемо. Законодавчо всі розуміють, що місцева влада може із своїх бюджетів доплачувати. Але Мінсоцом не має бути обмежень скільки можна доплатити, не 20-30%, а хоч 200%.
І ще одне: піклувальні організації шкіл з юридичним статусом, які має створити кожна школа, щоб ті гроші, які вносяться батьками, абсолютно прозоро входили, і щоб піклувальна батьківська рада могла вирішити питання не тільки фарбування чи зміни вікон, а наприклад могла доплатити вчителю за досягнення. Наприклад поїхав учень, виграв міжнародну олімпіаду – доплатили велику премію. Тому що скрізь велика проблема, не можуть знайти систему оплати вчителя в залежності від результатів навчання. Майже скрізь вона залежить від вислуги років, стажу і так далі. Це загальносвітова проблема. Якщо це зробити почнеться конкуренція. Так на першому етапі це призводитиме до нерівності. Я це усвідомлюю. Але це єдиний шлях починати отримувати приклади, де місцева влада, якщо вона правильно збалансувала свої бюджети, то можна зробити певну революцію в загальній освіті і в навчанні», - вважає Дерев’янко.
За його словами, новий Закон запровадить європейський формат середньої загальної трирівневої освіти, яка триватиме 12 років: початкова школа 5 років, базова середня школа – 4 роки і на 3 роки спеціалізована школа. Останні три роки навчання мають стати профорієнтаційними.
Своїми думками поділились учасники круглого столу:
"Минулого року з державного бюджету на освіту було виділено 25% від усього бюджету країни. З однієї сторони – це багато, а з іншої - освіта дуже бідна. Але більше держава і не виділить. Освітянська галузь надзвичайно розбухла, але на жаль не якісно, а кількісно. Треба виробити стратегію втілення цієї реформи», - зазначив голова Івано-Франківської профспілки працівників освіти і науки Мирослав Габорак.
Директор обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Михайло Косило порадив не забувати про позашкільну освіту. Вона може існувати в сучасному позашкільному просторі як освіта для всіх, починаючи від дітей і закінчуючи освітою дорослих.
«Як можна виховувати патріота України, якщо він не знає історії своєї країни. У нас маса дітей мешкає у масштабі свого села і не знає історико-культурної спадщини. Тому має бути затверджено обов’язків перелік найвагоміших іторико-культурних об’єктів України і починати треба з дошкільного віку. Ми пропонуємо створити в місті не тільки освітні умови а й матеріально-технічні , щоб діти, які будуть відвідувати такі об’єкти і в нашому місті з інших областей України, мали би всі створені умови. Мова йде про дитячі туристичні бази, молодіжні хостели. В дітях треба виховувати патріотичне бачення», - зазначив Михайло Косило.
Мова йшла і про створення комфортних умов для дітей в стінах школи.
«Найперше дитині потрібне здоров’я а не освіта, ми випускаємо дітей зі школи хворими, статистика показує, що половина дітей має хронічні захворювання. Діти перевантажені глибою навчального матеріалу і тоді починаються проблеми в душевному або фізичному здоров’ї. Якщо дитина не буде почувати себе комфортно в школі, то в неї не буде здорового бачення», - висловив свою думку директор Івано-Франківського базового медичного коледжуВолодимир Стасюк .
Кандидат політичних наук Ігор Макарук зазначив, що «реформа освіти не має залишитись косметичною і закінчитись на початковій стадії фарбування фасаду».
За його словами в дітях потрібно виховувати індивідуальність, бо 90% випускників шкіл не можуть приймати самостійні рішення. В школах має бути соціальна рівність, а також рівність між вчителем та учнем, діти мають довіряти своїм викладачам.
«Освітянське суспільство має бути готовим до змін і має хотіти змінюватись, але у нас ,нажаль, змін хочуть всі, а змінюватись – ніхто. Зона комфорту не випускає за свої межі, тому ми спокійно існуємо на маргінесах», - додав ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.
За концепцією, яку Міністерство освіти і науки хоче закласти у Закон "Про освіту" не передбачається, що Міністерство буде курувати управління шкіл, воно створює поле, а керує громада на місцях. В управлінні освітою має брати участь громадськість через наглядові ради, батьківські комітети, ради стейкхолдерів.Так само найширші повноваження щодо самоврядування отримають університети.
Нагадаємо, що Інститут розвитку міста "Новий Івано-Франківськ" створений з метою напрацювання галузевих та стратегічної програм розвитку міста. На цей час вже напрацьовуються програми "Культурна стратегія Івано-Франківська", "Івано-Франківськ - енергетично ефективне місто", "Івано-Франківськ - місто комфорту для підприємництва та інвесторів", та інші. Найближчим часом будуть ініційовані проекти з питань безпеки, екології міста, молодіжної політики та спорту, соціальної політики, програма розвитку медицини та інші.
Оксана Островська