45% депутатів Івано-Франківської міської ради в період з листопада 2010 року по лютий 2015 року не подали жодного депутатського запиту, - стверджують активісти громадського руху «Чесно».
Такими є результати проведеного ними дослідження на основні відповіді, наданої секретаріатом міської ради на відповідний запит ГР «Чесно», що їх презентували вчора в Івано-Франківську столичний координатор руху Андрій Круглашов зі столиці та його прикарпатський колега Віталій Світлик.
Активісти ГР «Чесно» вважають подання депутатських запитів дуже важливим аспектом роботи народних обранців, адже він репрезентує їх роботу, власне, з виборцями.
«Запити – це та форма, яка демонструє роботу депутата з виборцями», - говорить Андрій Круглашов.
У презентованому прикарпатцям списку «беззапитних» народних обранців – 14 депутатів, обраних за партійними списками, та 12 «мажоритарників». При цьому до цього переліки потрапили представники практично усіх депутатських фракцій.
Як зауважив пан Круглашов, в деяких інших міських радах, де проводились аналогічні дослідження, депутати іноді виправдовувались тією обставиною, що, мовляв, їх колеги по раді попросту не підтримували запит. Така ситуація характерна, зокрема, для Харкова, де за всю каденцію чинної міськради підтримку депутатів отримав всього… один запит. Втім, у Івано-Франківську, зі слів активіста, ситуація докорінно інша. Адже тут донедавна діяла така собі джентльменська угода про те, що депутати одноголосно підтримують будь-який поданий запит.
Аналогічне дослідження активісти ГР «Чесно» провели також у Івано-Франківській обласній раді. Там депутати виявились активнішими щодо написання запитів. Частка тих, хто запитів не подавав склала 24,5%. У переліку 15 «списочників» та 14 «мажоритарників». Фракційне представництво у цьому списку так само дуже широке. Крім того, до переліку народних обранців, для яких робота з виборцями так і не вилилася у депутатські засоби тут увійшли одразу чотири депутати, які в процесі своєї каденції змінили обласний мандат на мандат Верховної Ради.