Те, що якоїсь миті може видаватися нереальним, через певний час стає явним. Мова йтиме про туризм. І, завбачую, хто спогорда, хто байдуже відкладе написане: мовляв, то не про нас, городенківців, і не для нас, що нам до “їхніх” Буковелів чи інших турбаз деінде.
Тим часом, світовий досвід показує, що справа ця — перспективна. І, надовго втративши мрію про заможне життя від чи не найкращих у світі чорноземів, наші краяни змушені якось виживати. Бо порятунок утопаючих, як відомо, справа рук самих утопаючих.
А як? Уповати на державу нині годі. Братися за нову справу також не кожному під силу. Отож, прислухаймося до тих, хто не рибу нам дає, а вчить її ловити (майже по-біблійному).
Як відзначають спеціалісти, Прикарпаття посідає нині перше місце за динамікою розвитку туризму. І коли кількома роками раніше вся увага була прикута до карпатської його частини, то нині мова йде про освоєння низинних районів. Дністровський каньйон — значна принада для туристів, тут відбуватимуться активні сплави по Дністру, фестивалі з парапланеризму.
— Назріла необхідність всерйоз зайнятися туризмом і в районі, хоч він не панацея для економічного виживання сільських регіонів, — зауважує голова Городенківської районної ради Богдан Кобилянський, — але може бути одним із чинників сталого розвитку села, такого, який забезпечить потреби нинішнього покоління без втрат для майбутнього. Основою для цього є громади, бо вони краще за всіх знають свої проблеми та потреби, вони контролюють більшість ресурсів — землю, будівлі, місцеве виробництво — все те, на чому базується розвиток. Навики членів громади, традиції, знання та енергія — головний ресурс для розвитку туризму. До того ж, необхідна і їхня відданість ідеї: якщо не підтримають ініціативу, вона загине.Наш район потенційно дуже привабливий, і для туриста є багато цікавої інформації, але дуже розрізненої.
Кілька років тому були зроблені перші кроки з проведення промоції району. До цього суттєво доклалася районна влада, краєзнавці Роман Смеречанський, Ярослав Терлецький, Володимир Никифорук. Але роботи — непочатий край. Мається на увазі бренд району. І тут є вже значні напрацювання. Наприклад, вчитель ЗОШ №2 Степан Павчак уже зібрав легенди про наш край. Або ж маємо “Старожитності Городенківщини” Володимира Никифорука і Романа Смеречанського. Багато цікавого є у відділі краєзнавства центральної районної бібліотеки. А чудові свідчення наших краян у першому томі історико-мемуарного збірника “Городенщина”.
Маємо такі перлини, як Раковецький замок, Чернелицький, що разом із мурами занесений до переліку пам’ятників державного значення, або ж Городницю з її бальнеологічним курортом ще за часів панування Польщі, Австрії. Маємо Михальче, де знімався відомий фільм “Багряні береги”. Та практично кожним селом можна пройтися й знайти стільки цікавого! Скільки туристичних турів можна скласти!
— Додайте ще численні факти археологічних розкопок в Луці, Незвиську, Воронові. Пам’ятки трипільської культури. Скільки ще невивченого є в архівах обласного центру, Львова. Я вивчав географічний польський словник ХVІІІ століття, то дивувався, як багато ми втратили зі своєї історії, тому варто, з огляду на перспективи розвитку туризму в районі, ретельно розглядати різні джерела інформації, — резюмує з цього приводу краєзнавець, голова прес-служби Городенківської райдержадміністрації Ярослав Левкун.
Цікаво послухати також депутата районної ради, голову громадського клубу мандрівників “Золоте руно” Сергія Дідича:
— Займаючись з однодумцями вже кілька років пішим та водним туризмом, сплавом по Дністру, зіткнувся з потребою мати якусь підтримку — державну, чи закордонних організацій, фондів. Для цього треба мати чіткий план розвитку, бо наш район донедавна був майже невідомий у туристичному аспекті.
У світовій практиці є безліч прикладів вдалої “розкрутки” територій. Будинок Яблука та Груші, Валлонські металургійні мануфактури, культурно-історичний маршрут у Словенії, водний туризм та охорона пам’ятників у Швеції, тури спостереження за птахами та дикою природою у Фінляндії, що особливо популярні серед туристів поважного віку, фестиваль кельтської культури в Польщі
— Нам і придумувати нічого не треба, — говорить депутат Городенківської районної ради Олександра Ґудзик. Адже в нашому краї, як ніде, мабуть, в Україні, збереглася автентика. Маємо лише активно попрацювати. Це, насамперед — розробка туристичних маршрутів. Адже інвестор рано чи пізно прийде до Дністровського каньйону і вкладе гроші. Тому дуже важливо тримати процес під пильною увагою. Свого часу в нас була розроблена програма розвитку туризму до 2017 року, підписали меморандум про співпрацю щодо впровадження програми розвитку туристичної Івано-Франківщини, який включає в себе запровадження інноваційних підходів до управління розвитком туристичної галузі, розвиток конкурентноздатного туристичного продукту в сільських територіальних громадах. Потребує, безперечно, також поліпшення інформаційне забезпечення розвитку туризму в краї.
Стратегія розвитку туризму вимагає дослідження основних проблем та потреб населення, розробки маркетингу, дослідження регуляторного та підприємницького середовища в сільських територіальних громадах, організації навчання голів місцевого самоврядування, власників сільських садиб, визначення пілотних об’єктів тощо. Перелік необхідних заходів з підтримки розвитку та маркетингу туристичної галузі в нашому краї включає інвестиційні пропозиції, можливе розташування готелів, мотелів, АЗС, ремонт доріг, земельні відводи і пропозиції щодо земельних ділянок. Словом, цілий комплекс проблем, які необхідно вирішити, щоб туристична галузь працювала на громади. Бо будь-яке успішне вирішення місцевих проблем опосередковано сприятиме підвищенню національного добробуту.