Мене сьогодні спитали, в яких умовах проживає сім'я загиблого героя Дмитра Ломея. Там не має умов. Там просто старенька малесенька хатинка-чиста, доглянута, килимки на підлозі старенькі, але чисто випрані. Коли я зателефонувала Наді і запропонувала їй привезти пральну машинку, почула, що водопроводу в них не має. Тому й вирішила поїхати до них... не сама...
Святик, старший синочок-викапаний татко. Шептав мені на вухо, що татко помер, його закопали. Я йому шептала на вушко, що татко на хмарці, оберігає синочка звідти...
Артур-молодший, трирічний. Дуже багато говорить, розпізнає кольори і називає всіх звіряток із книжечок, які я їм подарувала.
Дівчинка, Настя, то племінниця Наді.
В малесенькій кімнатці живе шестеро. Три дорослі жінки: Надя, її мама, її сестра. І троє маленьких дітей.
Я спитала Надю чи є прохід між ліжком і диваном, коли вони його розкладають, щоб спати. Каже, що є. Сумніваюся.
Кажуть, що держава обіцяє 100 тис. грн. цій сім'ї. Думаю, що варто всім об'єднатися, створити масштабну кампанію по побудові хати для сім'ї героя. Невеличкої, щоб на 3 кімнатки, щоб кухня, ванна, водопровід... Думаю, що зможемо! Хто з нами???
Від редакції: додатково волонтерка повідомила, що незабаром буде виготовлена карточка з номером для благодійної допомоги. Стежте за нашими публікаціями.