З 1 січня 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків і зборів, зокрема, податку на майно.
Для окремих категорій землекористувачів нормами Кодексу визначено умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю. Зокрема, при переході права власності на будівлі (та ін.) земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (до 1 січня 2015 року — з дати реєстрації права власності на нерухоме майно).
Необхідно звернути особливу увагу, що окремим категоріям землекористувачів скасовано пільги зі сплати земельного податку, тому у них виникає обов'язок нараховувати та сплачувати податок на загальних підставах.
Від сплати податку звільняються:
санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських
організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;
бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню, доповнені підпунктом такого змісту: земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
Слід звернути увагу щодо особливостей оподаткування платою за землю, а саме: Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам".
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, але оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.