Скільки буде коштувати ліцензія на роздрібну торгівлю пивом?

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481), плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15
Закон №481).

Чи  необхідно буде придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, якщо у суб’єкта господарювання є вже ліцензія на продаж алкогольних напоїв?

Ні. Якщо у суб’єкта господарювання є  ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.

Відповідно до понять, визначених у п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Поняття алкогольні напої визначені в 14.1.5  п. 14.1 ст. 14 Кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону №481, згідно з якими алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а  згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почне діяти з 1 липня 2015 року (згідно абзаців четвертого - шостого підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII).

Порядок  сплати акцизного податку і подання звітності платниками податку, які обслуговуються в СДПІ по роботі з ВПП?

Cуб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або який перебуває на основному обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників, повинен подавати податкові декларації до контролюючих органів, що територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.

Сплата акцизного податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

Так, відповідно до п.п. 212.3.1 ¹ п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами  за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється  господарська діяльність.

П. 223.2 ст. 223 Кодексу визначено, що суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 Кодексу.

Щодо сплати акцизного податку, то особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок до бюджету за місцем здійснення реалізації таких товарів (п. 222.3 ст. 222 Кодексу).

Звітність по акцизному податку

Форму Декларації акцизного податку та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14  «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку  заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі  Порядок).

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Об'єкти оподаткування акцизним податком та порядок визначення бази оподаткування встановлені статтями 213 та 214 розділу VI Кодексу, перелік підакцизних товарів (продукції) та розмір ставок акцизного податку встановлено статтею 215 розділу VI Кодексу (п.3 та п.4 Розділу 1 Порядку).

Декларація складається із загальної частини, що містить необхідні обов'язкові реквізити платника, та шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків розрахунків для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації. Порядок заповнення Декларації окремо за кожним розділом наводиться у розділі IV, а додатків - у розділі V  Порядку (п.2 Розділу ІІ Порядку).

У п. 2 Розділу 1 Порядку зазначено, що платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці "Ознака подачі" на останньому аркуші Декларації. Платник податку - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації.

Платник зобов‘язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, у якому виникають об‘єкти оподаткування, або у разі наявності показників, що підлягають декларуванню, відповідно до вимогу Кодексу подавати декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Чи необхідно платникам податків при відсутності об‘єкта оподаткування подавати декларації до податкової інспекції, які не мають діючі (не діючі) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією?

Згідно з п.49.2. ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді(п. 49.2 ¹  ст. 49 Кодексу ).

Отже,  якщо платник здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об‘єкти оподаткування, або не появились показники, що підлягають декларуванню, платник у такому звітному періоді нормами Кодексу не зобов’язаний подавати Декларацію з акцизного податку.

Які штрафні санкції застосовуватимуть і з якого часу до  платників акцизного податку у разі не введення його в реєстратор розрахункових документів, якщо акцизний податок повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку), як окрема податкова група,  якщо центрам сервісного обслуговування РРО надіслано лист ДФС від 30.01.15 № 1811/6/99-22-07-03-15 «Про зміни в законодавстві» щодо перепрограмування РРО, а акцизний податок повинен нараховуватися  вже з 1 січня  2015 року?

Роз’яснення щодо відображення в фіскальному касовому чеку РРО акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів надано регіональним  ГУ ДФС листами від 30.01.2015 №2856/7/99-99-22-07-03-17 та від 31.01.2015 №3121/7/99-99-22-07-03-17.

Питання щодо застосування штрафних санкцій на сьогодні знаходиться на стадії опрацювання.

Чи оподатковується акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів продаж легкових автомобілів у салонах?

Згідно з нормами Кодексу легкові автомобілі не підпадають під визначення роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а отже їх роздрібна продажа, зокрема  в салонах  не є об’єктом оподаткування  акцизним податком, а суб’єкт господарювання, що їх реалізує не є платником акцизного податку.

Так, відповідно до понять, визначених у п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах.

У підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу  затверджені ставки акцизного податку на нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, ставки акцизного податку на автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей визначені у п. 215.3.5 ¹ п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

При продажу товарів, в касовому чеку ПДВ нараховується на загальну суму продажу. Програмним забезпеченням РРО (касових апаратів) не передбачено виділення в касовому чеку суми акцизного податку, який нараховується на ціну реалізації підакцизного товару включаючи ПДВ.

Для вирішення цього питання розробникам касових апаратів потрібно вносити зміни до існуючого програмного забезпечення.

З метою доведення відповідної інформації до виробників та центрів сервісного обслуговування РРО ДФС направлено листи з роз’ясненнями на адресу Асоціації «Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати» (УкрЕККА) від 30.01.2015 №1811/6/99-99-22-07-03-15 та від 31.01.2015 №1848/6/99-99-22-07-03-15.