Сьогодні ця дитина була у мене в кабінеті.
Зовсім дорослий Сашко, йому вже 4 роки.Мене вразило,як він просто і щиро називав Маряну мамою, бо вона дійсно в найтяжчий момент життя стала для нього справжньою, люблячою МАМОЮ. А потім Сашко взяв телефон і передзвонив татові Сергію:"Тату, можеш за нами вже приїхати"..І показав мені записане відео на телефоні,як вся родина вітала його з Днем народження. А я подумала собі, сину,який ти щасливий у Бога, що ти вижив тоді і зараз маєш все для щастя !
А це було у 2010 році.....Знайшла свою стару статтю на конкурс.
Моє маленьке Новорічне диво (фотоконкурс "Дива існують")
Ця історія розпочалась напередодні Нового 2010 року. В Україні лютував грип А. До реанімації новонароджених обласної дитячої лікарні доставили неонатальною бригадою новонароджену дитину терміном гестації 26 тижнів і масою 970 грам, що народилась шляхом кесарського розтину. Мама дитини перебувала в крайнє тяжкому стані через ускладнення грипу типу А, їй (вагітній) вперше в Україні застосували штучні легені, за її життя понад місяць боролись лікарі в обласному перинатальному центрі.
Остання зустріч між сином і мамою… Принесли немовля… «Ми назвемо його Саша, як ти мамо..» - сказав старший син Арсен. Мамині очі, на хвильку, засвітились радістю, а потім згасли …назавжди.
На п’ятий день від народження Сашко залишився сам… Навколо було все біле і чуже, а фото на кувезі гарної і молодої мами змушувало серце медичного персоналу стискатись від болю за маленьке і безпомічне немовля.
Моє маленьке новорічне дивоШтучна вентиляція легень, круглодобовий моніторинг параметрів та інфузійна терапія, злагоджена робота медичного персоналу обласної дитячої лікарні, колектив якої з 1995 року співпрацює по україно-швейцарських проектах «Неонатальному» та «Здоров’я матері і дитини», дозволили до мінімуму звести наслідки тяжкого внутрішньоутробного інфікування та хронічної гіпоксії у дитини з крайньою незрілістю органів та систем .
А потім було свято Миколая… На термокарі, де лежав Сашко з’явився подарунок і вітальна відкритка. «Я дарую тобі родину і маму Мар’яну…»
Мар’яна і Сергій усиновили Сашка і Арсена. Тепер у їх родині 4 дітей – Олег, Арсен, Сашко і Вікуся. Вони живуть дружно, хоча сьогодні «поставити на ноги» четверо дітей зовсім не просто. Ні, наш Світ ще не загине, допоки у ньому живе добро і милосердя!!!
«Ти моє маленьке Новорічне диво!!!» - каже мама Мар’яна, пригортаючи до грудей Сашка. А Сашко дивиться на цей Світ розумними, дорослими очима, і вчиться вірити, що дива існують, адже тепер у нього дві мами : одна на Небі і одна на Землі.
Для них обох він виросте здоровим, розумним і щасливим!