Івано-франківський перевізник "Еталон таксі 15 58" відзначає свою восьму річницю.
Коолектив БРІЗ вже понад п'ять ркоів користується послугами виключно цієї служби.
Вітаємо наших друзів і партнерів з черговою річницею і бажаємо вам безкінечно довго процвітати і розвиватись.
Мирного нема вам над головою. А в дарунок прийміть цю пісню)
Екскурс в минуле.
Людині, яка любить і знає Івано-Франківськ, важко собі уявити наше місто без «Волг» на вокзалі чи біля готелю «Дністер». Ще в далекі радянські часи стояли вони рядочком із написом «0-58» на дверцятах. До їх присутності на вулицях Привокзальній і Чапаєва (тепер – Січових Стрільців) звикли швидко – вони стали таким ж незмінним атрибутом міста, як Ратуша, Адам Міцкевич, Катедра, облмуздрамтеатр, готель «Надія». Кажуть, що таксі як вид зручного та швидкого пересування з’явилось ще у середині XVII століття в Англії.
А в Станіславі (назва Івано-Франківська до 1962 року) перше таксі з’явилось у XІХ столітті. Спочатку це були візки з чотирма колесами (перегляньте фото такого візка на плацу цісаря Франца Йосифа (pl. ces. Franciszka Józefa у фотогалереї сайту briz.if.ua ), пізніше - парк «Краттерівка», тепер — початок вул. Незалежності та Вічевого майдану).
З середини 19 сторіччя на вулицях Станіславова з’явилися – кеби, а трохи згодом коней замінили таксомотори (у фотогалереї сайту briz.if.ua Ви можете переглянути фото кеба і автівки того часу біля будівля дирекції залізниць (Gmach dyrekcji c. k. kolei państwowych, K. k. Staatsbahn-Direktion), теперішнього приміщення міського суду (м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11).
Таксі, як бізнес із своєю сукупністю послуг, розцінок і традицій, у нашому місті зародилось у двадцятих роках минулого століття.
Саме тоді були прийняті стандарти обслуговування, правила для водіїв тощо. У той час діяла дуже складна система тарифікації.
Якщо водій віз одного пасажира, то оплата здійснювалась за першим тарифом, якщо двох – за другим, і за третім тарифом оплачували поїздку троє пасажирів. Виїзд за місто передбачав двійну оплату, також значно підвищувався тариф вночі. Недосвідченому водію видавали шпаргалку – довідкову табличку із цінами. За роботою водіїв на лінії уважно стежили контролери.
«За других совітів» (після Другої Світової війни) на вулицях нашого міста з’явилось і радянське таксі. У той же час (за різними джерелами у 1947 чи 1949 роках) на машинах появились звичні нам «шашечки» (на фото у фотогалереї сайту briz.if.ua – жовте таксі, на борту якого напис – 0 58, приблизно 1979 рік).
Note bene: на початку робочого дня таксиста перший пасажир завжди повинен бути платний. Не має значення, дружина це, напарник, або навіть директор таксопарку вирішив проїхатись. Символічна гривня - обов'язкова, інакше удачі не бачити, як власних вух.