З середини грудня 2014 року на території Європейського Союзу застосовуються нові правила щодо маркування харчової продукціїна заміну Директиви 90/496/EECі Директиви 1990 2000/13/CE). Серед нововведень - обов’язкові дані про харчову цінність, інформація про країну походження, наявність алергенів, мінімальний розмір шрифта тощо.
До речі, зазначення даних про наявність алергенів також відтепер є обов’язковими, як для продуктів в упаковці, так і без неї і навіть для тих, що реалізовуються за допомогою мережі «Інтернет». Поки що тимчасово звільнили від цього зобов’язання лише алкогольні напої.
Такі зміни зумовлені не тільки необхідністю надання споживачам більше інформації про ту чи іншу продукцію, а й популяризацією здорового харчування.
Навіщо потрібно знати про харчову цінність продукту?
На думку фахівців, сучасна людинна не повинна складати свій раціон бездумно, виходячи лише з того, що їй подобається на смак. Як відомо, в природі не існує жодного продукту, який би самостійно повністю задовольняв потребу організму у всіх необхідних йому речовинах. Повноцінне харчування повинне бути збалансованим і враховувати безліч факторів, які впливають на здоров’я. Зокрема, потрібно брати до уваги те, що технологічна обробка продуктів, консервування, рафінування, тривале і неправильне зберігання значно знижують, а подекуди й зовсім зводять нанівець вміст вітамінів, макро- і мікроелементів, харчових волокон і біологічно активних речовин. Тому й поширюються захворювання, безпосередньо пов’язані з неправильним харчуванням: атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ожиріння, цукровий діабет, остеопороз, подагра, деякі злоякісні новоутворення…
Тож не дивно, що Євросоюз вимагає, щоб виробник надавав споживачеві вичерпну та достовірну інформацію про харчову цінність продукції. Харчова цінність – це загальне поняття, яке включає і енергетичну цінність продукту, і вміст у ньому різних речовин та ступінь їх засвоєння організмом, і наявність чи відсутність вітамінів, мікроелементів, алергенів, шкідливих інгредієнтів тощо. А калорійність продукту безпосередньо показує ту кількість енергії, яку організм людини може отримати при повному його засвоєнні.
Дещо про інші вимоги щодо маркування
Інформація про країну походження– має неабияке значення, адже дає споживачеві уявлення про географічне походження товарів та послуг, а отже, в опосередкованій формі повідомляє про певні специфічні характеристики, притаманні продукції з тієї чи іншої місцевості, що відіграє не останню роль під час прийняття споживачем рішення щодо придбання того чи іншого товару. Неправдиве зазначення країни походження не лише вводить споживачів в оману, а й негативно позначається на іміджі підприємств країни, за яких себе видають фальсифікатори.
Країна походження товару має важливе значення для митного оформлення, митного контролю та визначення митної вартості. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Наявність алергенів - науково-доведено, що алергію можуть викликати понад 70 продуктів харчування. Найчастіше це кава, какао, шоколад, цитрусові, полуниці, ракоподібні (креветки, річні раки, омари та краби), горіхи (волоські, фундук, арахіс) тощо. Позбутися алергії можна лише постійно дотримуючись суворої дієти, яка б унеможливила споживання алергенів. А дотримуватись її можна лише, коли володієш достовірною інформацією про продукт. Тож нові правила маркування передбачають інформацію про наявність чи відсутність алергенів.
Мінімальний розмір шрифту - для більшості етикеток харчових упаковок мінімальний розмір шрифту в 1,2 мм є обов’язковим. Для менших пакетів (з площею поверхні менш ніж 80 см²) вимагається мінімальний розмір шрифту не менший ніж (0,9 мм). Крім того, добровільна інформація (наприклад, тексти рекламного характеру) не повинні бути представлені таким чином, щоб посягати на зображення обов’язкової інформації.
Отже, підприємства, які бажають працювати на європейському ринку, повинні подбати про те, щоб маркування їхньої продукції відповідало усім вимогам європейського законодавства. Однак, нагадаємо, що маркування має бути достовірним, тобто містити правдиву інформацію, отриману шляхом відповідних досліджень продукції в акредитованих на відповідність міжнародним стандартам лабораторіях.
Ольга Петренко, для БРІЗ