Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28.12.2014 р. № 77-VIII, із 1 січня 2015 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки ЄСВ, установлені ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників ЄСВ, визначених в абзацах 2 і 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 застосовуються із коефіцієнтом 0,4 (за винятком випадків, визначених ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ), якщо платником виконуються одночасно такі умови:
1) загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується зарплата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, у 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);
2) середня зарплата по підприємству збільшилася мінімум на 30% порівняно із середньою зарплатою за 2014 рік;
3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становитиме не менше 700 гривень;
4) середня зарплата по підприємству становитиме не менше трьох мінімальних зарплат.
Враховуючи зазначене, новостворені суб’єкти господарської діяльності не можуть застосовувати понижуючий коефіцієнт у зв’язку з відсутністю загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску та розрахунку середньої зарплати за 2014 рік.