А в Севастополі Україна не вмерла. Як розповідає уродженець Снятинщини Мирослав Мамчак, грохіт петард по-київському часу відновився оглушливим гуркітом і проголосив, що українці тут є, а з ними і Україна!
Щоправда, свято трошки підпсувало те, що шампанського. "Українське шампанське" тепер в Севастополі стало "русское". Як таке можна до рота брати, обурюється пан Мирослав.
Три роки тому головногоредактораТРКВМС ЗС України «Бриз» Мирослава Мамчака усунули від керівництваза проукраїнську політику на каналі. Після окупації Криму Росією наш земляк, родженець села Княже Снятинського району, залишився в Севастополі.
Севастополь після депортації ВМС України виглядає чужим. Щоби не нарватися на конфлікт, люди стараються розмовляти російською.Українська, хоч і оголошена другою державною, загнана в підпілля.Патріотів зосталося мало, в кого була змога і нічого не тримало— давно виїхали.«Так що й поговорити відверто нема з ким, — бідкається наш краянин.— Пенсіюзразу давали ще заукраїнськимзаконодавством.Тепер — рублями. Нарвався якось на відставників російського ВМФ. Відверто глузували з мене-«бандерівця». А самі ж недавноотримувалипристойну пенсію у гривнях та не обурювалися. І в Тамбов чи Рязань за рублями їх тодініхто не посилав. Дивляться на мене,як на справжнього ворога, мовби я ту пенсію вкогось із них украв.Я ж не просився до Росії. Тепер годуйтемене тут».
Про своїх забули
Кримськавлада не дозволила створення дільницьна позачергові вибори до Верховної Ради України. Голосувати виявили бажання 2864 мешканці Криму та 774 севастопольців. На материк треба їхати двічі: зареєструватися, а затим голосувати в Миколаєві, Одесі, Херсоні чи Києві. Можна обирати лишеза партійними списками.
Мамчакстверджує, що вСевастополі жодного руху з України стосовно організації виборів немає.Кандидати в депутати не приїздили. Містов інформаційно-духовному плані відрізаневідматерика, українські громадські організації або розгромлені,або саморозпустилися,або збираються потайки невеликими групами. Ситуація значно гірша, ніжу 1990-у. Все українське цькується.Українські партії, які мали тут свої організації, після анексії Криму про своїх членів забули, як Український Флот забув про ветеранів, які вимушено залишились на окупованій території. Відвідувати Україну начебто не боронять.Але знового року без російського паспортавже не можна буде отриматипенсію, йтидо госпіталю, продати квартиру. Після виборів, які тут провели у вересні, місця у владі зайняли пришельці з Росії й ті, хто досі працював у тіні — тиха п’ята колона.
«Якби дієвішою була українська військова влада, можна було б на щось сподіватися. Про який захист ідеться, коли нас не хочуть слухати? — обурується капітан 1 рангу в запасі Мирослав Мамчак. — Я приїхав до Одесизпитаннямпідтримки ветеранів. Командувач ВМС, що фактично здав Крим, відмовився зі мною говорити».
Людмила Стражник для БРІЗ