Чудо святого Миколая триває..


Ще один чудовий незабутній день! Святий Миколай і Його помічники продовжують радувати діток. Сьогодні подаруночки отримали дітки з Калуської школи-інтернат для дітей зі зниженим слухом, Рогатинської спеціалізованої школи-інтернат, Снятинського дитячого будинку-інтернат для дітей сиріт та інвалідів та Черченського навчально-реабілітаційного центру.

Сьогодні знову святий Миколай подарував багато радості та приємних вражень і діткам, яким привіз прегарні подарунки і волонтерам, які допомагали святому!

Своїми враженнями поділилась з нами волонтер МСД, Магас Христина.

"Діти…Які вони різні, унікальні , незбагнені! В цих очах, повних недитячої мудрості,глибоко мислення та мрій, криється величезна любов, якої вистачає на всіх. Звідки я це знаю? Я відчула їхню приязність на собі, їхня гостинність та прагнення спілкування вразили мене.

Кожен з нас чекає Святого Миколая, який в цю таємничу ніч ходити провулками й дворами у пошуках чемних дітей. Ми й самі ладні стати «таємними миколайками» для рідних, знайомих та друзів , бігаючи з крамниці до крамниці, вибираючи « фасон», «колір», «розмір», «смак», «функції», «обгортку», «бантик»- усе, щоб свято не пройшло намарно.

А знаєте, в чому суть свята? Не в кількості пакунків, не в їхній вартості, а у вартості та кількості емоцій і вражень, отриманих того дня. Усвідомлення цієї істини до мене прийшло після того, як наш осередок поїхав зі сценкою в сиротинець.

Колись я думала, що сироти чимось різняться від дітей, що живуть в сім’ях: чи то поведінка в них не така, чи розмовляють якось по-іншому. Сироти - це не просто діти, вони благословенні, вони знають справжній смак життя. А головне, ці дітки вміють дякувати, вміють цінувати найменше , і в цьому щастя. Ніколи не забуду їхні реакції, ангельські усмішки на біленьких обличчях, старанне декламування віршиків та намагання смикнути Миколая за бороду! Хіба вони інші?!!! Як не може зворушути їхня спроба обхопити тебе маленькими ручками ,ніжно і міцно-міцно обняти,привернути до себе увагу: хтось хвалиться своїм правописом, старанно виводить кривенькими літерами слова, хтось розказує смішні історії і охоче проводить до своєї спальні, а хтось без вагань ділиться щойно отриманими солодощами. Їхня «сім’я” –це кожен, хто живе в сиротинці, «братики і сестрички», «тітки й дядьки», «мами –вихователі». Вони знають, що таке дружба,вірність і взаємодопомога: старші дбають про менших, молодші в свою чергу з усіх сил намагаються віддячити. Ось в кого треба нам всім повчитись!

Я дякую Богу, що стала волонтером. З вересня довго гадала, які подарунки можна зробити , перебирала варіанти, заповнювала скарбничку на полиці, зберігала картинки з ідеями в папку на робочому столі, та все було не те. Справжній подарунок –це увага, щирість і любов) Більше того,я вдячна Миколаю, що отримала ще одних людей , для кого варто жити,- дітей, яких ми відвідали. Вони стали рідними для мене,а їхня відвертість та віра в майбутнє надихають на грандіозні речі.

З нетерпінням чекаю ще однієї змоги бути посланцем здійснення дитячих мрій!

Христина Магас,
Волонтер МСД



28 Грудня 2014 p.
©http://briz.if.ua/