Спочатку історія нашого блогера Сергія Чирви про досвід їзди в івано-франківській маршрутці:
"Вчора поспішав та вскочив на вокзалі у маршрут 21. Дав 3 гривні і на німе запитання отримав хамовиту відповідь "Не затримуйте - ЗДАЧІ НЕ БУДЕ! -копійок нема!" І таке звучало кожному!
Невже за такі умови ми на громадських слуханнях дозвоили підняти тариф?
Перевізники там клялись у довічній любові до пасажирів та обіцяли ЧЕРГОВІ ПАКРАЩЕННЯ...
Хто має контролювати НЕВИКОНАННЯ умов?
Може вже пора відміняти підвищення тарифу?
Невже нам потрібно у місті понад 100 дрібних перевізників, які не можуть дати ради?
От ДОДАТИ вони можуть.
Пора вже ставити питання про відродження ЄДИНОГО КОМУНАЛЬНОГО ПЕРЕВІЗНИКА!!! "
Наш кореспондент вирішив зробити підрахунки, скільки заробить перевізник на ось таких "здачі нема", то вийшла мінімальна сума 300 грн.
- І це тільки сухий підрахунок, - зазначає кореспондент БРІЗа Світлана Турчак, - я навіть не берусь враховувати невидані проїзні талончики.
Отже: один автобус від вокзалу до онкодиспансеру їде приблизно одну годину. Робочий день триває від 6.00 до 21.00 (15 годин). Припустимо, протягом шляху в одну сторону є 40 пасажирів (насправді їх НАБАГАТО більше, адже це не експрес, це звичайна маршрутка, яка зупиняється на кожній зупинці, одні пасажири виходять, інші заходять). Здача з трьох гривень становить 25 коп. "Нема здачі"= 0,25*40*15= 150 грн. А тепер це ж за трансфером "онкодиспансер-вокзал": 150*2=300 грн.
На фото С.Чирви - мікроавтобус, де відмовляються давати здачу.