Минулої п’ятниці, 22 листопада, на віче-реквіємі в Городенці після панахиди за померлими в часи Голодомору, загиблими українцями в боротьбі за волю, практично всі виступи зводилися до закликів не зупинятися на досягнутому Революцією Гідності. Говорячи про це, голова районної ради Богдан Кобилянський наголосив на продовженні боротьби:
«Пора вже Президенту брати відповідальність на себе персонально за кожного вбитого й пораненого бійця, а Уряду — за соціальні проблеми. За погане забезпечення українських вояків харчуванням, зброєю та одягом. За те, що від початку року не проведено жодної реформи. Зміна облич у владі ні до чого не привела. Потрібні вертикальні реформи, щоб Верховна Рада запрацювала і прийняла нові закони. Від цього залежить майбутнє Української держави. Велику надію покладаю на молодіжне крило народних обранців. Розчаровуватися не треба, а бути готовим стояти до кінця».
Голова Городенківської РО «Свободи» Василь Токарик висловив думку, яка, мабуть, витала у головах усіх присутніх на віче-реквіємі в Городенці: «Якби був концерт, то на цьому майдані стояли б тисячі городенківців. Плачемо, що нема змін, що погано живемо, а що робимо для ліпшого? Навіть достойно вшанувати пам'ять загиблих не хочемо. А вони так потребують нашої молитви!»
Голова Городенківської ГО «Майдан» Світлана Кульчинська зауважила: «Важкий рік був, трагічний. Ми втратили найкращих побратимів, але саме вони своїм патріотизмом спонукали інших вийти на спротив російському окупанту. На Майдані був такий лозунг, який актуальний і нині: б’є «Беркут», а вбиває байдужість… Ми були в Києві цими днями. В центрі столиці — запалені свічки, вінки, стенди із прізвищами пропалих безвісти. Відмітки навпроти вже знайдених. Ввечері після поминальної панахиди на майдані Незалежності тисячі людей очікували приїду торішніх керівників Майдану. А влада проігнорувала цей мітинг. Коли ми поверталися додому автобусом, усі понуро мовчали, не маючи сили навіть коментувати таку байдужість високопосадовців. Але нами має керувати не розчарування, а почуття відповідальності перед пам’яттю загиблих. Наша сила в єдності. І ми переможемо!»
На цьому наголосив у своєму виступі й керівник районного штабу «Правого Сектора» В’ячеслав Мартинюк: «Вчора загинув наш побратим із Прикарпаття. Скільки крові ще має пролитися, щоб ми змінили цю закостенілу владу? Але маємо розуміти, що влада — це ми, маємо далі піднятися для кращого життя!»
«Доки представники влади не перестануть бути біомасою, — зауважив голова РО «Батьківщини» Євгеній Ротерман, — доти нічого не зміниться. Торік на перший мітинг вийшло 44 депутати районної ради з 66, нині навіть кворуму для проведення сесії не набереться. Чому так мало сільських голів, директорів шкіл, організацій? Колективний янукович досі живе і діє. Зовнішнього агресора ми переможемо, але пора вже побороти і внутрішнього ворога. Впевнений, що народжується українська нація, поштовх якій дала Революція Гідності. Прошу всіх, хто повз нинішній мітинг ішов із ринку з ночвами чи праниками, розповісти вдома, що, як прийде азіатська дика дивізія, голови носитиме на патиках. Не вбережемося тоді!»
Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ.