У Городенківському районі більшість власників присадиб вирощують гарбузи. Та якщо раніше пузаті оранжеві ягоди згодовували домашній живності, то нині все більше господарів роблять бізнес на гарбузах. За кілограм підсушеного насіння заготівельники дають від 30 до 34 гривні. Метикуваті жінки роблять з м’якоті гарбузів смачне варення, готують соки-пюре, каші та начинки до пирогів. А ще здають вирощену продукцію на один із консервних заводів Тернопільщини. Тож вирощування гарбузів — прибуткова справа, яка не потребує великих затрат і праці.
В Городенці використання гарбузів з ритуальною метою не поширене, хіба що якась малеча виріже серцевину та встромить натомість запалену свічку, щоб полякати сусідів. А був такий випадок, пов'язаний з гарбузом. У нас на полі виріс дуже великий червонощокий гарбуз. Ми його дуже пильнували, щоб, бува, хтось не украв. Навіть прикрили якимось гіллям. Прийдемо на поле — є гарбуз. Тішимося, що насіння буде. Адже ж велетень! Якось приглядаємося до нього, а з боку хтось вирізав трикутник та вибрав усе насіння. А ми тішилися що гарбуз цілий! Ще одна гарбузова історія трапилася в сусідів. Туди якраз приїхали внуки на якесь свято. От, поїхали, і бабуся виявила, що в найбільшому з гарбузів вирізаний отвір. Ну, вона причепилася до наймолодшого внука: признайся, бешкетнику! Малий розплакався так, що довелося бабусі допитувати іншого внука, старшого на рік. І той переконував бабцю, що не чіпав гарбуза. А що в бабусі було аж чотири онуки, то дійшла черга й до найстаршого. От, яким же було здивування бабусі, коли виявилося, що то саме він бешкетував! Зрозуміло, що покарання жодного він не поніс, але досі, коли родина збирається разом, згадують цю історію. Цікаво всім, що ж то спонукало 18-річного юнака надрізати найбільший гарбуз? Адже зернят він не добував. Дорослий уже чоловік лише лукаво посміхається…
Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ.