28 жовтня у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника перебував відомий український культуролог, політолог Тарас Возняк.
Політолог зустрівся із ректоратом університету та студентами Інституту історії, політології і міжнародних відносин, котрим прочитав лекцію на тему "Потреба зміни концепції безпеки України і 20 років співпраці з НАТО".
Майбутнім політологам, історикам, дипломатам Тарас Возняк розповів про своє бачення геополітичної ситуації у світі та місце в ній України.
У світі сформувалися три головні центри глобального геополітичного впливу:
- США з їхньою інституціональною та геополітичною периферією.
- Європейський Союз з його інституціональною та геополітичною периферією: ОБСЄ, Рада Європи і т.д. Україна входить в його інституціональну та геополітичну периферію і навіть після чергового Майдану зробила заявку на ще глибшу інтеграцію з цими периферіями ЕС.
- Китай з його інституціональною та геополітичною периферією. При чому Російська Федерація все глибше заходить у інституціональну та геополітичну периферію Китаю, стає його сателітом.
За словами Тараса Возняка, такий тріумвірат актуальний і тому не рахуватися з ним неможливо. Як бачимо, Росія, вилетівши з "великої двійки" - СССР та США – ще у 1991 році, опинилася на задвірках. Домінантна "велика трійка" – США, ЕС та КНР – відвели їй другорядну роль.
Що ж до України, то політолог зазначив, що вона у своєму внутрішньому розвитку за 23 роки незалежності не виконала кількох основних завдань. Вона не провела того комплексу суспільних, економічних і політичних реформ, які були і є вкрай необхідними для того, щоб таке політичне утворення, як держава Україна, взагалі могло існувати.
Україна мала і має вирішити ряд важливих завдань, щоб зберегтися як політичний проект. По-перше, забезпечити свою інституційну безпеку. Державні інституції (представницькі та виконавчі органи, судова система, армія, спецслужби і т.д.) стали дисфункційними. Вони не здійснюють відповідні їм функції (міліціонери - забезпечувати правопорядок, а лікарі – лікувати). Гарантувати свою інституційну безпеку ми можемо тільки через адаптацію досвіду розбудови європейських інституцій. По-друге, забезпечити свою економічну безпеку. По-третє, забезпечити свою безпеку як політичного суверена.
Саме завдання забезпечення інституційної, економічної і військової безпеки стали головними завданнями, які поставила перед політичним класом України Революція Гідності 2014 року. Україна повинна перетворитись із об'єкта в суб'єкт, котрий сам диктує...