Фахівці із соціальної роботи вчилися надавати першу психологічну допомогу сім'ям, які приїхали із зони збройного конфлікту


06 жовтня в обласному центрі Прикарпаття для фахівців із соціальної роботи Івано-Франківського МЦСССДМ проведено семінар "Надання першої психологічної допомоги сім'ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували в зоні збройного конфлікту."

Фахівці із соціальної роботи працюють із сім'ями, які приїхали з території проведення АТО, з квітня цього року. Досвід свідчить, що родини більше ніж одягу, взуття та інших матеріальних благ потребують моральної підтримки та професійного психологічного супроводу. Саме через нерозуміння душевного та морального стану наших співгромадян в суспільстві часто виникають негативне ставлення до переселенців.

Дійсно, багато переселенців відчувають себе жертвами, і це може призводити навіть до агресивної поведінки. Але чому це так? Справа в тому, що при втраті матеріальних речей, будинку, професії, достатку, власної ідентичності, навіть родичів, людина намагається психологічно себе захистити і чіпляється за найпростіший спосіб соціальної ідентифікації – жертви, а потім починає себе поводити згідно з обраною роллю. І коли приходить соціальний фахівець і розмовляє з позиції «Я хочу допомогти», то він підсилює роль жертви і провокує людину на те, щоб вона залишалася в статус кво, тобто займала дитячу позицію стосовно власного життя. Важливо погасити цю роль, працювати з переселенцями з позиції паритету – «Я хочу зрозуміти, що трапилося», «Я хочу поспілкуватися», «Я хочу запитати, як Ви почуваєтеся» тощо.

Тренер-психолог міського центру соціальних служб Ірина Лущак наголосила на тому, що люди краще за нас знаються на своєму житті, що перша задача соціальних фахівців та психологів – це активне слухання. Запропонована стратегія роботи з переселенцями – це віднайти в спільноті активних лідерів, дати їм завдання скласти список тих, кому перш зав все потрібна допомога, включити їх в спільну роботу, дати відповідальність та привнести структуру та рутину в життя громади. Активні люди серед переселенців дають ресурс для того, щоб допомогти всій чи більшій частині громаді. Переміщені особи мають бути суб’єктами процесу, а не об’єктами «допомоги», вони мають бути залучені активно до процесу взаємодії.

«Якщо громада виявляє ворожість, то треба завоювати довіру через дітей – граючись з ними. Якщо діти сприймуть вас, то прийме і громада в цілому», – розповідає про приклади з міжнародного досвіду Ірина Лущак.
«Переселенці можуть бути агресивними через те, що всі довкола можуть стати в одну мить ворогами, бо у цих людей фундаментально погіршилося відчуття безпеки у світі, в соціумі». 



7 Жовтня 2014 p.
©http://briz.if.ua/