«Коби не гірше».
Таку відповідь більшість українців зазвичай дає, коли їх запитують про справи. Відсутність роботи, низька зарплата, продажні чиновники, діти-сироти при живих батьках-заробітчанах… Цей ланцюжок можна продовжувати далі. Але зазвичай на кожну з цих зауваг переважно є одна й та ж відповідь: Коби не гірше.
2014 рік став для українців таким, що, здавалося б, куди вже гірше. Тотальна політична криза, корупція, злочинна влада, і як наслідок - Революція Гідності. Стрімке падіння гривні, ріст цін практично на все, а головне – на продукти харчування, і відповідно раптове зубожіння і без того не надто заможного народу. Невизначена перспектива постачання газу напередодні холодної зими. Війна проти агресії Росії. Загибель сотень, якщо не тисяч людей. Мирних громадян, військових та добровольців, знищення інфраструктури населених пунктів і територій.
Прийшов час переглянути тезу «коби не гірше», і подумати про кращі перспективи майбутнього, вважає Володимир Клюс, Член Політради Партії розвитку України та голова комітету Івано-Франківської обласної регіональної партійної організації.
- Пане Клюс, здається, точка кипіння давно вже пройдена. Почнемо з найбільш болючого. Війна з Росією триває. Гинуть люди. З одного боку ми чуємо про план мирного врегулювання конфлікту, запропонований Президентом, пам’ятаємо його заяву про те, що АТО це на лічені дні, а не роки. З іншого ж бачимо, що війна триває і поки що не видно якоїсь світлої перспективи.
В. Клюс: Я, можливо, буду говорити не дуже популярні речі, але краще гірка правда, ніж солодка брехня. Безперечно, все дуже страшно і жахливо. Політика війни – неприпустима! Ми проти політики обману, проти корупції, проти авторитаризму, проти політичних репресій, проти сепаратизму і агресивного націоналізму. Так, триває війна. Її не називають в Україні офіційно війною, але не будемо загортати у папірці. Люди прагнуть миру, хочуть повернути надію на спокійне стабільне та забезпечене життя. Народ України потребує реального плану мирного розвитку держави та відповідальної політичної сили для його реалізації.
- Добре говорити загальними фразами. А що конкретно в даній ситуації можна запропонувати?
В. Клюс: Ми не говоримо загальними фразами. Сьогодні не той час, щоби переливати воду з пустого в порожнє. Так, ми маємо чітке бачення виходу і вже запропонували конкретні кроки. Найперше треба домогтися оголошення двостороннього припинення вогню… До речі, все це детально описано в маніфесті Партії розвитку України.
- Україна вже намагалася, навіть демонструвала готовність, але терористи, підтримувані Росією не йдуть на це..
Клюс. Тому треба активізувати переговори з Росією за посередництва держав ЄС, США та інших з єдиною метою: створити сталі умови для припинення кровопролиття на сході України. Решту проблемних питань необхідно винести за рамки цих переговорів.
Затвердити Національний план відродження Донбасу. Мешканці сходу України повинні побачити свої перспективи в рамках єдиної країни.
- Ми знову маємо почути Донбас? Адже вони накликали війну, вони кричали «Росія!» і «Путін, введи війська!»
Клюс. Не треба плутати продажних політиків, які підтримували сепаратизм із звичайними мешканцями Донбасу, Сходу України, які працюють на заводах, в шахтах. Тим, хто щодня спускається під землю, повірте, далеко не до того, щоби закликати до себе чужу армію. А тому треба роззброїти всі незаконні воєнізовані формування незалежно від підпорядкування, забезпечити повноцінний соціальний захист військовослужбовців та правоохоронців, залучених до проведення АТО, членів сімей загиблих і поранених, провести масову демобілізацію після припинення бойових дій .А потім провести вибори до Верховної Ради України. Однак це треба зробити лише після мирного врегулювання ситуації на сході країни. Поки що українці втрачають можливості впливати на своє життя.
- Чому ж втрачаємо? Президент розпустив Парламент і оголосив нові дочасні вибори Верховної Ради. У цих подіях українці показали здатність до самоорганізації..
В. Клюс: Внутрішні суперечки перетворили Україну на геополітичну шахівницю, за якою грають циніки, яким байдуже наше майбутнє і наші національні інтереси. І це триває з року в рік, від виборів до виборів. Але це не байдуже нам! Ми різні, але всіх нас єднає любов до України. Єдність у різноманітті – це базовий принцип нашої політики в економічній, гуманітарній та соціокультурній сферах.
- Українці завжди говорили, що вони єдині. Політики намагалися поділити нас на Схід і Захід, на «бендерівців» і «утиснених російськомовних», на православних і католиків..
Клюс. Так, нам потрібна власне політична єдність. Платформою політичної єдності є ідея республіки, в основі якої – розуміння держави як «спільної справи» всього народу. Ми за ухвалення республіканської Конституції, що гарантовано захищає права і свободи кожного громадянина та ґрунтується на засадах самоврядності та парламентаризму.
- А як щодо єдності економічної? Адже проблема органів місцевого самоврядування в тому, що економічна єдність є однобокою – всі фінансові потоки скеровані до Києва, а розподіл коштів по областях відбувається нерівномірно. Взяти хоча б гроші на ремонт доріг. Акциз збирають, але ремонту не видно..
Клюс. Треба дивитися ширше на це. Звичайно, проблема кожного регіону, області, якщо хочете, ближча її мешканцям. Але економічний розвиток місцевих громад загалом сприяє розвиткові усієї країни. Тому має бути переглянутий підхід формування бюджету. Те, що говорять про децентралізацію фінансів, фінансову незалежність. Політика економічної єдності – це передумова сталого розвитку держави, забезпечення добробуту всіх громадян. Зубожінню населення, самоусуненню держави від виконання соціальних зобов’язань треба покласти край.
Досі не оголошено війну корупції та тіньовій економіці. Натомість весь тягар кризи та війни влада перекладає на плечі тих, хто працює.
Сьогодні ми всі спільно мусимо знайти шлях до миру заради України, заради наших дітей. Ми маємо знову навчитися слухати одне одного, дискутувати, знаходити компроміс. Необхідно відкинути насильство, примус і приниження тих, хто має іншу думку. Ми переконані, що життя людини, мир, єдність та розвиток – це найвищі цінності.
(на правах політичної реклами)