Організатори клубу для одиноких мам «Ти — не одна», що вже третій рік на добровільних засадах функціонує при Городенківській центральній районній бібліотеці, давно мріяли якось урізноманітнити літнє дозвілля своїх підопічних та їхніх діточок.
На ініціативу директора ЦРБ Марії Підлеснюк відгукнувся настоятель Далешівської церкви Святих безсребреників Козьми і Дем’яна УАПЦ, митрофорний протоієрей Тарас Іванюк. Його дружина — їмость Галина — сільський бібліотекар. На час відпустки вона — кухар притулку, що діє при храмі.
Отож, чотири мами та двадцятеро дітей минулого тижня відпочивали в Далешеві. Треба сказати, що притулок створений ще 2003 року. Відтоді щоліта тут приймають дітей із кризових категорій населення. Облаштувати заклад допомагали й парафіяни, й підприємці та навіть доброчинці з-за океану. Скажімо, за сприяння городенківчанкиГалини Микитюк, яка є директором українсько-канадського благодійного фонду «Світ для дітей», придбано двоярусні ліжка, пральну та швейну машинки, іграшки, плити для кухні, встановлено санвузол. Директор агрофірми «Вільхівці» Іван Приймак, яка орендує сільські землі, допомагав із облаштуванням кімнат та придбанням для них усього належного. Традиційно дбають про притулок городенківські підприємці. А харчами забезпечують мешканці Далешева та сусідніх Колінок. Отож, тут створено добрі умови для відпочинку.
Супроводжувала своїх підопічних до літнього табору директор клубу «Ти — не одна»,бібілотекар ЦРБ Галина Мороз: «Насамперед ми подбали про безпеку дітей та цікаву програму для них. Мами допомагали їмості Галині на кухні. Наш день розпочинався з молитви. О. Тарас благословив нас на добрі справи, давав настанови. Після сніданку з дітьми займалися також молодші діти священика Ігнатій та Богдана. У притулку, що поруч із церквою, є ігровий майданчик, тож було де розважитися. А ще ми з їмостю Галиною проводили заняття з мамами, серед яких були й дві вагітних жінки. Цікавим вийшов конкурс дитячих малюнків на тему «Яким я бачу своє майбутнє». Часто приходили сільські діти й гралися разом із нашими. У неділю ми всі були присутні в церкві на службі Божій. Опісля, на знак вдячності, виступили з концертом перед парафіянами храму. То було справжнє свято для всіх. Тож, сподіваюся, в пам’яті учасників клубу залишаться добрі враження про відпочинок у селі».
Далешеве знамените тим, що тут є відома чудотворна ікона Далешівської Божої Матері. Сюди за зціленням приїздять паломники з усієї країни. Учасники клубу також мали змогу попросити Божих ласк і благословення для себе та своїх рідних, молитовно схилившись перед чудотворною іконою. О. Тарас розповів про історію далешівського храму, адже тут збереглося дуже давнє Євангеліє зі старовинними записами, свідченнями про зцілення. На місці з’явлення Богородиці за селом постала нова церква. Сюди, до цілющого джерела та купелі, приходить багато людей. Неподалік — ліс, Дністер, тож місця не лише благодатні, а й туристично привабливі. Тобто, все для відпочинку й оздоровлення душі та тіла.
Директор ЦРБ Марія Підлеснюк дуже задоволена таким заходом для учасників клубу «Ти — не одна»: «Насамперед дякую о. Тарасу та його сім’ї, а також усім, хто долучився до організації відпочинку. Наш клуб створений п’ять років тому в рамках реалізації всеукраїнської програми «Бібліоміст». Ми часто проводимо заняття з одинокими мамами, консультації для них за участю психологів, медиків, соціальних працівників та представників служби зайнятості. Духовним опікуном клубу є Городенківський декан УГКЦ отець-мітратІгор Левицький. Він організовує серед своїх парафіянблагодійні збірки коштів, одягу та іграшок для дітей. Завдяки доброчинцям нашого краю ми надали кошти на лікування кількох дітей, влаштовуємо урочисті заходи для учасників клубу на релігійні свята. Хочеться, щоб обділені долею люди не відчували себе самотніми. Девіз нашого клубу: «Ти — не одна, бібліотека з тобою». Ми прагнемо не зациклювати своїх підопічних на споживацькому ставленні до благодійності, а навчити їх і самим проявляти ініціативу. Адже реалії такі, що, привчившись на постійну допомогу, важко адаптуватися в житті. Маємо на меті організувати мам та їхніх дітей на якусь доброчинну роботу. Скажімо, опікуватися одинокими немічними людьми, виготовляти іграшки чи предмети декоративно-ужиткового мистецтва. Отоді можемо бути певними, що учасники клубу вміють не лише брати, але й давати. Сподіваюся, табір при церкві в Далешевому, спілкування з о. Тарасом якраз і навчили їх цьому».
Людмила Стражник, для БРІЗ