Колектив Івано-Франківських механічних майстерень Львівської магістралі не тільки виготовляє унікальні верстати, які користуються попитом на залізницях України, а й ремонтує сотні одиниць нестандартного обладнання.
Наприклад, домкрати, верстати для обточування колісних пар, метало- та деревообробні верстати, скатопідіймачі, індукційні нагрівачі, крани на залізничному ходу, вагонні уповільнювачі, які встановлені на сортувальних гірках станцій... Для ремонту таких механізмів тут освоїли виробництво цілої низки запчастин із металу, пластмаси та гуми. Втім, за стислий термін залізничники зможуть щонайменше вдвічі більше виготовляти найменувань запасних частин, адже у майстернях запрацювала індуктивна піч, призначена для плавлення найрізноманітніших металів. Її встановили за розпорядженням Генерального директора Укрзалізниці Бориса Остапюка вже через місяць після його відвідин Івано-Франківських механічних майстерень.
Як сказав керівник підрозділу Олександр Калачинський, Гендиректор був задоволений роботою колективу, який береться за ремонт обладнання, що його мало де зможуть відновити. До того ж зовнішні підприємства якщо й готові працювати з таким обладнанням, то вже за значно більші кошти. Водночас Б.Остапюк поцікавився, що потрібно для ще кращої роботи підрозділу. Таким обладнанням і є індуктивна плавильна піч, яка дає змогу самостійно виготовляти чавунне та бронзове литво, що потрібне для виробництва величезного спектру запасних частин.
— При ремонті обладнання ми використовуємо багато деталей з бронзи, — мовить Олександр Калачинський. — Їх здебільшого можемо виготовити самотужки, але на це потребуємо литво. Наприклад, для шестерень необхідні бронзові вінця різного діаметру. Їх ми раніше замовляли у незалізничних підприємств, на що йшли чималі кошти. Адже приватні підприємства закладають у свою продукцію великий відсоток прибутку. Значна сума затрачалася і на доставку заготовок, які купували в іншій області. Натомість індуктивна плавильна піч, яка разом із обладнанням цеху коштувала до 500 тис. грн, дає змогу фахівцям дорожніх майстерень освоїти повний цикл виробництва деталей із бронзи та чавуну для забезпечення ними всієї магістралі. До того ж із значною економією коштів. Отож вартість лише бронзових вінців ми зменшимо вдвічі, бо метал вартує значно дешевше від напівготової продукції. До речі, на ньому теж можна економити, бо чимало запасних частин виготовлятимемо, розплавляючи відпрацьовані деталі.
Збільшення асортименту продукції тут зможуть легко втілити в життя. Тим паче, що керівництво майстерень планує доукомплектувати плавильний цех штампувальними машинами. Адже зараз є перспективи освоєння процесу виготовлення запасних частин із кольорових металів для служби електропостачання. Індуктивна піч відкриває залізничникам можливості і до надходження більших сум коштів од підсобно-допоміжної діяльності, бо у Івано-Франківську жодне інше підприємство не має такого обладнання. А попит на кольорове литво є.
Що ж до власне індуктивної печі, то це обладнання — українського виробництва. Його виготовляє підприємство «Термоліт» у Мелітополі. Воно складається із тристороннього перетворювача, пульта дистанційного керування та плавильної печі.
Як мовив інженер-електронник підприємства-виробника Альберт Лосєв, індуктивна плавильна піч дає змогу виготовляти високоякісний метал, починаючи від алюмінію і закінчуючи титаном. Хоча є підрозділи, які на цьому обладнанні плавлять і композитні матеріали. Загальна потужність плавильної печі, яка була виготовлена для Львівської залізниці, — 100 кг металу, що перетворюється у рідкий стан уже через 50 хв. По розплавленню метал можна розливати у форми порціями або ж весь відразу. Для цього плавильна піч обладнана гідравлічними підйомниками.
— При виготовленні печі, зокрема нагрівальних установок, підприємство використовувало не азбест, а екологічно чисті матеріали, — сказав Альберт Лосєв. — А якісний добір комплектуючих дав змогу забезпечити більшу продуктивність печі при менших витратах електроенергії, необхідної на плавлення. Що в сучасних умовах є одним із важливих факторів, який також позитивно впливатиме на собівартість готової продукції.
Дмитро Пелих, газета "Магістраль"