Виступ учасника «Форуму розвитку України»
Історична необхідність єдності країни викликана здобутками наших предків. В розрізі декількох століть українська земля проходила нелегкі шляхи свого становлення та державотворення. Ціною не одного життя, час від часу, ми виборювали свою незалежність. Мабуть, здобута незалежність і побудова власної держави у 1991 році нам вдалася занадто легко, що позначилося на недостатній мірі самоусвідомлення себе, як єдиного українського народу.
Беручи до уваги досвід державотворення більшості європейських країн, варто відзначити, що вони, першочергово, вміють цінувати свою культурну спадщину та історичні надбання. А це є ще однією з причин, яка зобов’язує нас більш серйозніше підійти до питання єдності країни, фактично, будучи на сьогодні, майже повноправним суб’єктом європейської спільноти.
Прикро, але впродовж 23 років свого існування, жодна з політичних, чи економічних еліт не приділяла належної уваги питанню консолідації країни. За ці роки, так і не було сформовано єдиного поняття національної ідеї. Досить часто, під ударами політичних баталій, український народ всіляко розчленовувався за мовною, географічною та соціально-економічною ознаками. Як результат, ми отримали постійно наростаючий конфлікт, підґрунтям для якого стало часткове не розуміння внутрішніх потреб суспільства, яка живе на Сході та Заході країни.
Сьогодні вже не той час, коли варто зосереджуватись, виключно, на аналізі причин розколу країни. Сьогодні настав саме той час, коли важливий пошук рішень і відповідей на питання: «Що може консолідувати країну?»
Пропоную зупинитися на ряді ключових тез:
- Прозорість влади
- Двохсторонній діалог влади з громадою
- Економічне стабільність
- Забезпечення рівних умов для розвитку будь-якого громадянина.
І саме головне: повноцінне формування внутрішніх та зовнішніх ознак держави:
- Професійна армія і збройні сили
- Чітко визначена і на належному рівні захищена міжнародна лінія кордону
- Інститути та наукові установи по стратегічного розвитку країни
- Розширення повноважень та посилення ролі місцевого самоврядування. Рухаючись в напрямку децентралізації, першочерговою метою має бути переслідування ідеї економічного зростання, зміцнення та формування самодостатніх територій.
Коли ми говоримо про єдність країни, ми повинні чітко усвідомлювати одну важливу річ: Україна є і повинна залишатись державою для українців не лишень за національною ознакою, але й за способом мислення і самоідентифікацією себе, як громадянина даної країни.
В будь-якій країні представники її громади, першочергово, чекають від своє влади одних і тих же речей:
- Економічної стабільності
- Захисту прав, свобод, життя та здоров’я кожного громадянина
- Миру
- Рівноправних можливостей та умов для особистого розвитку
Саме таким і повинен бути шлях розвитку для України. Прозорість влади, відсутність корупції, єдиний для всіх і дієвий Закон повинні закласти основні передумови для розвитку Унітарної держави в контексті рівноправного і відкритого діалогу з усіма країнами європейської спільноти.
Попри всю свою трагічність та ряд соціальних потрясінь, які довелося пережити українському народу під час подій, Майдану та зовнішнього військового втручанням з боку Росії, відбувся ряд позитивних змін: ми, врешті – решт, почали задумуватись над власним розвитком і пошуком шляхів виходу з тих кризових явищ, які були присутні в нашому житті впродовж останніх десятиліть.
Нема жодних сумнівів в тому, що Україна повинна «перейти на рейки» програмного розвитку, повністю відкинувши шлях пустих обіцянок та політичної демагогії. Крім того, не менш важливим завданням перед нами постає питання розробки та формування стратегічного плану розвитку країни. Це буде своєрідний вектор і дороговказ, який повинен залишатися незмінним і не бути залежним від процесу ротації владних облич. Все, що повинно відбуватись – це доповнення стратегічного курсу новими ідеями, а не його кардинальна зміна.
Сьогодні більшість існуючих політичних механізмів не справляються з тими викликами, які стоять перед українським суспільством. Існуючі політичні партії, здебільшого, збанкрутували політично і втратили довіру серед громадян. Старі політичні проекти та їхні одноосібні лідери своїми діями, бездумною політикою і ціною задоволення власних особистих амбіцій поставили під загрозу існування країни, в цілому, і не забезпечили жодного кроку для вирішення тих питань, які так гостро сьогодні хвилюють українців - об'єднання країни, викорінення корупції та забезпечення розвитку економіки.
Банкрутство старої політичної системи відкриває можливість створити нову політичну силу, яка запропонує новий порядок денний новому українському суспільству - відновлення демократичного розвитку, децентралізацію влади, політику європейської інтеграції на основі широкого суспільного консенсусу і прагматичного підходу, подолання економічної кризи і забезпечення стійкого зростання економіки, глибоку модернізацію всіх сфер життя.
Микола Кучернюк, громадський діяч, для БРІЗ